Рейнольд Гайденштайн

німецький правник

Рейнольд Гайденштайн (Ґейденстейн, 1553 — 24 грудня 1620) — польський дипломат, юрист, хроніст, автор короткого опису Києва 1596 року.

Рейнольд Гайденштайн
нім. Reinhold Heidenstein
Народився 1553[1]
Кенігсберг, Герцогство Пруссія
Помер 24 грудня 1620(1620-12-24)[1]
Суленчино, Ґміна Суленчино, Картузький повіт, Поморське воєводство, Польща
Країна Німеччина
Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність правник, письменник
Alma mater Кенігсберзький університет, Віттенберзький універстетd і Падуанський університет
Знання мов латина[1]
Посада посол Сейму Речі Посполитоїd і королівський секретар
Рід Q19969471?
Heidenstein.png

ЖиттєписРедагувати

Походив з міщанської родини, певне, з Кенігсбергу. Син Бернарда Гайденштайна, володаря села Солесц біля Гданська, та Ганни фон Крокау.

Навчався у Кенігсберзі, Віттенберзі, Падуї, Орлеані, Парижі. Його біографи наголошують на його падуанських студіях, які, ймовірно, значно полегшили кар'єру при дворах двох випускників місцевого університету — короля Польщі Стефана Баторія та найближчого радника останнього — канцлера та великого коронного гетьмана Яна Замойського (з ним Рейнольд дружив[2]). З 1582 р. працював у королівській канцелярії, відомий як дипломат та фахівець у справах Пруссії. Отримав шляхетство 1585 року. 1591-го прийняв католицизм, полишив лютеранський обряд.

Стверджував, що королева Анна Ягеллонка сприяла будівництву храму в Кракові, для якого взірцем був Михайлівський Золотоверхий собор Києва.[3]

Служив у канцелярії Сигізмунда III Вази, підготував проект реформи земського права в Пруссії. З благословення та вірогідно при активній особистій участі свого патрона — Я. Замойського зайнявся історіографією: підготував історію польсько-московських війн С. Баторія 1578—1582 рр. — «Війни Московської коментарії. У 6-и книгах» («De bello Moscovitico commentariorum libri sex»: латиномовні видання: Краків, 1584; Базель, 1588; Кельн, 1589; Франкфурт, 1600; німецькомовний переклад — Гьорліч, 1590)[4] та наймасштабнішу свою працю «Історія Польщі по смерті Сигізмунда Августа. В 12-і книгах» (побачила друк у Франкфурті-на-Майні 1672 року завдяки доопрацюванню тексту С. Любеньським та видавничим зусиллям сина історика). Остання обіймала період з 1572 по 1603 рр. (цілком включала попередні «Війни Московської коментарі»), за творчий взірець мала «Нотатки» Ю. Цезаря. Прихильник сильної королівської влади Ґейденстейн вказав на С. Баторія назвав «ідеальним монархом», Я. Замойського — «зразком державного мужа», якому присвятив біографію канцлера («Життя Яна Замойського», 1606), панегіричний трактат «Канцлер» («Саnсеlіаrіus», 1610).

Цінним є його опис страти гетьмана Івана Підкови у Львові.

Помер в Сулечині (Помор'я).

РодинаРедагувати

Дружина — Ганна Конарська

Діти:

  • Йоганн Міхаель Гайденштайнн (1610—1673), письменник
  • донька
  • донька

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей… С. 23
  3. Рейнольдъ Гейденштейнъ. 1596 / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей… С. 24.
  4. Гейденштейн Р. Записки о Московской войне (1578—1582) [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.]. Пер. с латинского. — СПб. : Археографическая комиссия, 1889. — LXXXVI с. + 309 с. + 28 с.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати