Ре́зус-фа́ктор (позначається Rh, RhD) — це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів (червоних кров'яних тілець). На сьогодні, це одна з найскладніших систем груп крові, де відомо уже 49 Rh-антигенів[1]. Кодується RHD та RHCE генами.

1.Rh-позитивний еритроцит. 2.Rh-негативний еритроцит. 3.Rh-фактор

Фактор відіграє роль важливого компонента при переливанні крові та вагітності: може виникати несправжній гемотрансфузійний шок (внаслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.

Історія ред.

Після відкриття груп крові за системою AB0 (1900-1907) ефективність при переливанні крові у людей зросла, однак смертність реципієнтів залишалась достатньо високою. Внаслідок інтенсивного пошуку, був виявлений білок, який вступав в реакцію і викликав аглютинацію еритроцитів при переливанні одногрупної крові.

Вперше резус-фактор крові був відкритий в 1937 році Ландштейнером та Вінером, які назвали його за аналогічним фактором, виявленим у крові макаки резус. Важливість знахідки виявилась не відразу, і вона була усвідомлена лише у 1940 році, після наступних відкриттів Філіпа Левіна (Philip Levine) та Руфуса Стетсона (Rufus Stetson).[2]

Номенклатура ред.

Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні червоних кров'яних тілець може бути чи не бути «резус-фактор». Цей термін стосується тільки більш імуногенного антигену D резус-фактора (RhD) системи групи крові або негативного резус-фактора системи групи крові.

Як правило, статус позначають суфіксом:

  • Rh + (для позитивного резус-фактора, або який має антиген D)
  • Rh - (що не має антигену D, або негативний резус-фактор) після позначення групи крові за системою AB0.

У медичній документації, додатково записують прописом: "позитивний" чи "негативний" (рідше "плюс" чи "мінус"):

  • Rh + (позитивний)
  • Rh - (негативний).

Однак, інші антигени цієї системи групи крові також є клінічно значущими (антигени C, E). Крім цього, у світі зафіксовано вкрай рідкісні випадки (близько 50-ти) повної відсутності антигенів (відповідно, відсутність резус-фактору), таку кров позначають як Rhnull[3][4].

Успадкування ред.

Резус-позначення гаплотипів[en]
Fisher–Race Wiener
Dce R0
DCe R1
DcE R2
DCE RZ
dce r
dCe r′
dcE r″
dCE rY

Система резус-групи крові має два набори номенклатур: одну розробили Рональд Фішер та Роберт Рассел Рейс[en] (англ. Ronald Fisher and R.R.Race), другу — Вінер (англ. Wiener). Обидві системи вказують на альтернативні теорії успадкування.

Система Fisher-Race, яка сьогодні застосовується частіше, використовує номенклатуру CDE. Ця система ґрунтується на теорії, що окремий ген контролює продукування кожного відповідного антигену (наприклад, «ген D» продукує антиген-D тощо). Однак ген d у цій теорії вважається гіпотетичним, а не фактичним.

Система Wiener використовувала номенклатуру Rh–Hr. Ця система ґрунтувалася на теорії про те, що є по одному гену в одному локусі на кожній з двох примірників хромосоми 1, кожен з яких сприяє виробленню безлічі антигенів. У цій теорії ген R1 повинен породжувати «фактори крові» Rh0, rh′, rh″ (що відповідає сучасній номенклатурі антигенів D, C і E) і ген r для отримання hr' і hr″ (відповідає сучасній номенклатурі антигенів c і e).[5]

Антигени системи резус-фактора ред.

Rh фенотипи та генотипи
Фенотип, виражений на клітині Генотип, виражений у ДНК Поширеність
(%) *
Позначення Фішера–Райса Позначення Вінера
D+ C+ E+ c+ e+ (RhD+) Dce/DCE R0RZ 0.0125
Dce/dCE R0rY 0.0003
DCe/DcE R1R2 11.8648
DCe/dcE R1r″ 0.9992
DcE/dCe R2r′ 0.2775
DCE/dce RZr 0.1893
D+ C+ E+ c+ e− (RhD+) DcE/DCE R2RZ 0.0687
DcE/dCE R2rY 0.0014
DCE/dcE RZr″ 0.0058
D+ C+ E+ c− e+ (RhD+) DCe/dCE R1rY 0.0042
DCE/dCe RZr′ 0.0048
DCe/DCE R1RZ 0.2048
D+ C+ E+ c− e− (RhD+) DCE/DCE RZRZ 0.0006
DCE/dCE RZrY < 0.0001
D+ C+ E− c+ e+ (RhD+) Dce/dCe R0r′ 0.0505
DCe/dce R1r 32.6808
DCe/Dce R1R0 2.1586
D+ C+ E− c− e+ (RhD+) DCe/DCe R1R1 17.6803
DCe/dCe R1r′ 0.8270
D+ C− E+ c+ e+ (RhD+) DcE/Dce R2R0 0.7243
Dce/dcE R0r″ 0.0610
DcE/dce R2r 10.9657
D+ C− E+ c+ e− (RhD+) DcE/DcE R2R2 1.9906
DcE/dcE R2r″ 0.3353
D+ C− E− c+ e+ (RhD+) Dce/Dce R0R0 0.0659
Dce/dce R0r 1.9950
D− C+ E+ c+ e+ (RhD−) dce/dCE rrY 0.0039
dCe/dcE r′r″ 0.0234
D− C+ E+ c+ e− (RhD−) dcE/dCE r″rY 0.0001
D− C+ E+ c− e+ (RhD−) dCe/dCE r′rY 0.0001
D− C+ E+ c− e− (RhD−) dCE/dCE rYrY < 0.0001
D− C+ E− c+ e+ (RhD−) dce/dCe rr′ 0.7644
D− C+ E− c− e+ (RhD−) dCe/dCe r′r′ 0.0097
D− C− E+ c+ e+ (RhD−) dce/dcE rr″ 0.9235
D− C− E+ c+ e− (RhD−) dcE/dcE r″r″ 0.0141
D− C− E− c+ e+ (RhD−) dce/dce rr 15.1020
D− C− E− c− e− (RhD−)[6][7] ~0.00000007

* Цифри, взяті з дослідження, проведеного в 1948 р. (У вибірці 2000 чоловік з Великої Британії)[8].

Розповсюдженість ред.

Близько 85% людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.

Примітки ред.

  1. Dean, Laura. Blood Groups and Red Cell Antigens [Internet].. Bethesda (MD): National Center for Biotechnology Information (US); 2005, Chapter. 7. Електронне джерело
  2. Landsteiner, K.; Weiner, A. (1940). An Agglutinable Factor in Human Blood Recognized by Immune Sera for Rhesus Blood. Exp Biol Med. 43 (1): 223. doi:10.3181/00379727-43-11151. 
  3. Золота кров | Кровопедія. ДонорUA (укр.). Процитовано 6 вересня 2019. 
  4. Rhnull: The Rarest Blood Type on Earth. на YouTube(англ.), 2019, 4"7'
  5. Weiner, Alexander S. (1 лютого 1949). Genetics and Nomenclature of the Rh–Hr Blood Types. Antonie van Leeuwenhoek. 15 (1): 17–28. doi:10.1007/BF02062626. ISSN 0003-6072. 
  6. (фр.)Phénotype Rh nul. B.Habibi. Service d'Immunologie. Centre départemental de Transfusion Sanguine, Paris, France. Revue Française de Transfusion Volume 17, Issue 2, 1974, Pages 159-174. Received 5 July 1974, Available online 5 July 2005. https://doi.org/10.1016/S0035-2977(74)80032-5
  7. Rhnull: a rare blood group phenotype. Adnan Qureshi, Muhammad Salman, Bushra Moiz. JPMA, P.960-961. November 2010, Volume 60, Issue 11.
  8. Race RR, Mourant AE (1948). The Rh Chromosome Frequencies in England. Blood. 3 (6): 689–695. doi:10.1182/blood.V3.6.689.689. PMID 18860341. Процитовано 14 листопада 2010. 

Джерела ред.

Література ред.

  • Rh proteins: Key structural and functional components of the red cell membrane. Caroline Le Van Kim, Yves Colin, Jean-Pierre Cartron. Inserm U76; Institut National de la Transfusion Sanguine, 6 Rue Alexandre Cabanel, 75015 Paris, France. Blood Reviews Volume 20, Issue 2, March 2006, P.93-110. Available online 14 June 2005. https://doi.org/10.1016/j.blre.2005.04.002 (англ.)

Посилання ред.