Система груп крові AB0

Система груп крові AB0 є найбільш важливою системою груп крові з точки зору трансфузіології з систем груп крові людини нарівні з резус-фактором. Ця система представлена трьома глікопротеїновими мембранними антигенами (аглютиногенами) на поверхні еритроцитів, що кодуються трьома групами алелів «A», «B», «0» та стимулюють напрацювання імунною системою антитіл-аглютинінів «α» і «β». Комбінації антигенів дають 4 можливих групи крові.

1913 ABO Blood Groups.jpg

Історія відкриттяРедагувати

Три групи крові було відкрито Ландштайнером в 1900 році[1], а його учнями була відкрита й четверта (1901—1907 рр.). Того ж року було опубліковано дослідження чеського вченого Янського, який на відміну від Ландштайнера (що винайшов позначення 0, А, В (AB0)), не лише описав групи (римськими I, II, II, IV), а і виклав умови, за яких переливання не призведе до летального результату[2]. Незважаючи на такий прогрес, при переливанні крові все одно виникали непередбачувані летальні випадки, що зумовило подальший науковий пошук та відкриття ще одиного білка еритроцитів — резус-фактор(Rh).

ГенетикаРедагувати

За формування груп крові системи AB0 відповідає ген ABO, що розташований на 9-й хромосомі людини та кодує фермент з глікозилтрансферазною[en] активністю.

АлеліРедагувати

Станом на 2016 рік у базі даних алелів гену ABO були вказані 367 алельних варіантів, а дослідження німецьких генетиків того ж року виявило ще 287 невідомих алелів.[3]

Алелі об'єднують у три основні групи, які мають найбільше фенотипове вираження: «A», «B», «0».[4]

УспадкуванняРедагувати

Алелі трьох типів у диплоїдному наборі хромосом дають 6 основних генотипів, але лише 4 фенотипи через домінування алелів груп «A» і «B» над алелем «0»[4][5].

Група крові матері
Група крові батька
I (00)
II (A0)
III (B0)
IV (AB)
I (00)
I (00) — I00 %
I (00) — 50 %
II (A0) — 50 %
I (00) — 50 %
III (B0) — 50 %
II (A0) — 50 %
III (B0) — 50 %
II (A0)
I (00) — 50 %
II (A0) — 50 %
I (00) — 25 %
II (АА, A0) — 75 %
I (00) — 25 %
II (A0) — 25 %
III (B0) — 25 %
IV (AB) — 25 %
II (АА, A0) — 50 %
III (B0) — 25 %
IV (AB) — 25 %
III (B0)
I (00) — 50 %
III (B0) — 50 %
I (00) — 25 %
II (A0) — 25 %
III (B0) — 25 %
IV (AB) — 25 %
I (00) — 25 %
III (ВВ, B0) — 75 %
II (A0) — 25 %
III (ВВ, B0) — 50 %
IV (AB) — 25 %
IV (AB)
II (A0) — 50 %
III (B0) — 50 %
II (АА, A0) — 50 %
III (B0) — 25 %
IV (AB) — 25 %
II (A0) — 25 %
III (ВВ, B0) — 50 %
IV (AB) — 25 %
II (AA) — 25 %
III (BB) — 25 %
IV (AB) — 50 %

Зміна групи крові в однієї людини впродовж життя теоретично на рівні генетики неможлива, проте, таке вкрай рідкісне явище науково підтверджено[6][7].

АглютиніниРедагувати

Докладніше: Аглютиніни

Аглютиніни системи груп крові AB0 є імуноглобулінами класу M[en], антитілами, що розпізнають еритроцити з нехарактерними для конкретного організму антигенами.

Номенклатурна назваРедагувати

Цікавим моментом є назва системи AB0 чи ABO. Початково вона отримала назву від наявності аглютиногенів A та B, чи їхньої відсутності, яку позначив вчений як 0, тому першопочаткова назва системи AB0 - вимовляють [ А-Бе-Нуль ]. Однак, в англомовних країнах (США, Велика Британія) та неангломовних країнах (Німеччина[8]) цифру 0 замінили на літеру О — таким чином вимовляють ABO ([ ей-бі-о ]) (заміна відбулась, імовірно, за назвою білка та гена ABO, який відповідає за формування групи крові за цією системою).

ПриміткиРедагувати

  1. Landsteiner K (1900). "Zur Kenntnis der antifermentativen, lytischen und agglutinierenden Wirkungen des Blutserums und der Lymphe". Zentralblatt für Bakteriologie, Parasitenkunde und Infektionskrankheiten. 27: 357–362.
  2. Александра Вагнер (3 квітня 2013). Разгадка тайны крови (рос.). https://www.svoboda.org. Радіо «Свобода». Процитовано 18 грудня 2018. 
  3. Lang, Kathrin; Wagner, Ines; Schöne, Bianca; Schöfl, Gerhard; Birkner, Kerstin; Hofmann, Jan A.; Sauter, Jürgen; Pingel, Julia; Böhme, Irina; Schmidt, Alexander H.; Lange, Vinzenz (2016). ABO allele-level frequency estimation based on population-scale genotyping by next generation sequencing. BMC Genomics 17 (1). ISSN 1471-2164. doi:10.1186/s12864-016-2687-1. (англ.)
  4. а б Miroslav Ferencik (6 December 2012). Handbook of Immunochemistry. Springer Science & Business Media. с. 47–49. ISBN 978-94-011-1552-0. (англ.)
  5. Медична біологія:Генетика груп крові
  6. Changing Blood Types and Other Immunohematologic Surprises, 1992 (англ.)
  7. Altered blood group expression in a patient with congenital rubella infection, 1984 (англ.)
  8. Also sprach Landsteiner – Blood Group ‘O’ or Blood Group ‘NULL’. Schmidt P. · Okroi M. DOI:10.1159/000050239, 2001

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати