Режими середовища фітоценозу — фізичні і хімічні чинники місця життя і місця (ентопія) розташування рослинного угруповання. Л. Г. Раменський[1] розрізняв фізіологічно діючі Р.с.ф. (у атмосфері — світловий, тепловий, газовий режим і режим вологості повітря, у ґрунті — тепловий, водний, ґрунтово-повітряний режим і режим ґрунтового розчину; див. режим тепловий, режим світловий, режим повітряний, режим зволоження, режим мінерального живлення) і ентопічні умови (рельєф, механічний склад ґрунту, опади, рухи повітря тощо). Перші з Р.с.ф. тісно пов'язані між собою і є головними і прямими чинниками, другі — непрямими, які проте можуть виступати провідними чинниками.

Див. також ред.

Література ред.

  • Миркин Б. Г., Розенберг Г. С. Фитоценология. Принципы и методы. — М.: Наука, 1978. — 212 с.
  • Полевая геоботаника / Под ред. О. В. Заленского, А. А. Корчагина, Е. М. Лавренко. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. — Т. 1. — С. 13-75, 138–205.
  • Раменский Л. Г. Избранные работы: Проблемы и методы изучения растительного пкрова. Л.: Наука, 1971. — 334 с.
  • Handbook of vegetation science. Ordination and classification of vegetation. / Ed. by R.H. Whittaker. — Hague: Dr. W. Junk B.V., 1973. — Pt. 5. — P. 717–726.

Виноски ред.

  1. Раменский Л. Г. Избранные работы: Проблемы и методы изучения растительного покрова. Л.: Наука, 1971. — 334 с.