Повітряний режим фітоценозу

Повітряний режим фітоценозу (аерація) — зміна насиченості атмосфери, ґрунту або води киснем, необхідним для дихання рослин, а також наявність і співвідношення інших газів (азоту, вуглекислого газу, аргону та ін.). П.р.ф. у фітоценозах залежить від повітряних (і водних) потоків, від вологості повітря, термінів вегетації видів, що входять до фітоценозу, від різних алелохімічних характеристик видів фітоценозу (див. алелопатія) та інших причин.

Див. також ред.

Література ред.

  • Миркин Б. Г., Розенберг Г. С. Фитоценология. Принципы и методы. — М.: Наука, 1978. — 212 с.
  • Полевая геоботаника / Под ред. О. В. Заленского, А. А. Корчагина, Е. М. Лавренко. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1959. — Т. 1. — С. 13-75, 138–205.
  • Раменский Л. Г. Избранные работы: Проблемы и методы изучения растительного пкрова. Л.: Наука, 1971. — 334 с.
  • Handbook of vegetation science. Ordination and classification of vegetation. / Ed. by R.H. Whittaker. — Hague: Dr. W. Junk B.V., 1973. — Pt. 5. — P. 717–726.

Виноски ред.