Рамковий граф

неорієнтований граф, який можна намалювати на площині так, що будь-яка обмежена грань є чотирикутником і будь-яка вершина з трьома і менше с

У теорії графів рамковим графом називають вид неорієнтованого графа, який можна намалювати на площині таким способом, що будь-яка обмежена грань є чотирикутником і будь-яка вершина з трьома і менше сусідами інцидентна необмеженій грані.

Рамковий граф.

Пов'язані класи графів ред.

Окремими випадками рамкових графів є дерева, решітки, шестірні і графи поліміно.

Оскільки рамкові графи планарні, вони також є медіанними, що означає, що для будь-яких трьох вершин u, v і w існує єдина вершина m(u,v,w) (називана медіаною), яка лежить на найкоротшому шляху між кожною парою цих трьох вершин[1]. Як і у випадку загальніших медіанних графів, рамкові графи є частковими кубами - їх вершини можна позначити бітовими рядками так, що відстань Геммінга між рядками дорівнюватиме найкоротшій відстані між вершинами.

Характеристика ред.

 
Шестірня з додатковою вершиною — заборонений підграф рамкових графів.

Рамкові графи можна схарактеризувати кількома способами, відмінними від властивості планарності[2]:

Алгоритми ред.

Опис рамкових графів у термінах відстані від кореня і зв'язок вершин (див. вище) можна використати разом з пошуком у ширину як частину алгоритму з лінійним часом роботи для перевірки, чи є даний граф рамковим без необхідності використовувати складніші алгоритми з лінійним часом роботи для перевірки планарності довільних графів[2].

Деякі алгоритмічні задачі на рамкових графах можна розв'язати ефективніше, ніж ті самі задачі для загальніших планарних графів. Наприклад, Чепой, Драган, Ваксес і Фансілліні[3][4] запропонували лінійні за часом алгоритми обчислення діаметра рамкових графів і для пошуку вершини, розташованої на мінімальній відстані від усіх інших вершин (тобто вершини, на якій досягається мінімум максимальної відстані до всіх інших вершин).

Примітки ред.

  1. Солтан, Замбицкий, Присакару, 1973. Див. загальніше обговорення планарних медіанних графів у Петеріна (Peterin, 2006).
  2. а б (Bandelt, Chepoi, Eppstein, 2010).
  3. Chepoi, Dragan, Vaxès, 2002.
  4. Chepoi, Fanciullini, Vaxès, 2004.

Література ред.

  • H.-J. Bandelt, V. Chepoi, D. Eppstein. Combinatorics and geometry of finite and infinite squaregraphs // SIAM Journal on Discrete Mathematics. — 2010. — Т. 24, вип. 4 (21 квітня). — С. 1399—1440. — arXiv:0905.4537. — DOI:10.1137/090760301.
  • V. Chepoi, F. Dragan, Y. Vaxès. Proc. 13th Annu. ACM–SIAM Symp. on Discrete Algorithms (SODA 2002). — 2002. — 21 квітня. — С. 346–355.
  • V. Chepoi, C. Fanciullini, Y. Vaxès. Median problem in some plane triangulations and quadrangulations // Comput. Geom.. — 2004. — Т. 27, вип. 3 (21 квітня). — С. 193—210. — DOI:10.1016/j.comgeo.2003.11.002.
  • I. Peterin. A characterization of planar median graphs // Discussiones Mathematicae Graph Theory. — 2006. — Т. 26 (21 квітня). — С. 41—48.[недоступне посилання з березня 2018]
  • Солтан П. С., Замбицкий Д. К., Присакару К. Ф. Экстремальные задачи на графах и алгоритмы их решения. — Chişinǎu, Moldova : Штиинца, 1973. — 21 квітня.