Райко Жинзифов
Райко Жинзифов | ||||
---|---|---|---|---|
болг. Райко Жинзифов | ||||
Ім'я при народженні | Ксенофонт | |||
Народився | 15 лютого 1839 Велес, Північна Македонія | |||
Помер | 16 лютого 1877 (38 років) Москва | |||
Країна | Болгарія[1][2][3] | |||
Діяльність | письменник, публіцист, перекладач | |||
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] | |||
Мова творів | болгарська | |||
Magnum opus | «Кривава сорочка» (1870) | |||
Батько | Yoan Dzindzifid | |||
| ||||
Райко Жинзифов у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жинзифов Райко (болг. Райко Жинзифов, справжнє ім'я — Ксенофонт, 15 лютого 1839, Велес, Північна Македонія — 16 лютого 1877, Москва) — болгарський письменник, публіцист і перекладач.
Біографія
ред.З 1858 жив у Одесі, Москві. 1864 року закінчив Московський університет. Почав друкуватися 1859. В 1863 у Москві видано «Новоболгарську збірку», до якої ввійшли оригінальні твори Жинзифова, його переклади болгарською мовою «Слова о полку Ігоревім», «Краледворського рукопису», а також творів Т. Шевченка «Катерина», «Утоплена» та інші. Згодом переклав поему Т. Шевченка «Наймичка», баладу «Причинна» та інші. Написав поему «Закривавлена сорочка» (1870), спрямовану проти турецького завоювання на Балканах.
Література
ред.- Жинзифов Райко. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1979.
- Жинзифов Райко. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.
- ↑ http://www.tripadvisor.co.uk/Hotel_Review-g608699-d1140449-Reviews-The_English_Guest_House-Ruse_Ruse_Province.html
- ↑ http://www.booking.com/apartments/city/bg/varna.en-gb.html
- ↑ http://bbs.angloinfo.com/af/226/bulgarian-black-sea-electrical-goods-and-appliances.html
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.