Радісне (Дніпровський район)

село в Петриківському районі

Радісне (Грабське) — село в Україні, в Петриківській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 278 осіб.

село Радісне (Грабське)
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Дніпровський район
Громада Петриківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12020190120074878
Облікова картка Радсело 
Основні дані
Населення 278
Поштовий індекс 51814
Телефонний код +380 5634
Географічні дані
Географічні координати 48°40′05″ пн. ш. 34°30′27″ сх. д. / 48.66806° пн. ш. 34.50750° сх. д. / 48.66806; 34.50750Координати: 48°40′05″ пн. ш. 34°30′27″ сх. д. / 48.66806° пн. ш. 34.50750° сх. д. / 48.66806; 34.50750
Середня висота
над рівнем моря
66 м
Місцева влада
Адреса ради 51812, Дніпропетровська обл., Петриківський р-н, с. Іванівка, вул. Центральна, 72
Сільський голова Негода Геннадій Іванович
Карта
Радісне (Грабське). Карта розташування: Україна
Радісне (Грабське)
Радісне (Грабське)
Радісне (Грабське). Карта розташування: Дніпропетровська область
Радісне (Грабське)
Радісне (Грабське)
Мапа
Мапа

CMNS: Радісне у Вікісховищі

Географія ред.

Село Радсело знаходиться за 4 км від лівого берега Кам'янського водосховища (Дніпро) і за 4 км від правого берега річки Оріль (нове річище), на відстані 3,5 км від села Куліші. Селом протікає висихний струмок з загатою.

Назва ред.

Цю назву населений пункт отримав за радянських часів. Повна назва — Радісне село. Раніше Радсело йменувалося Грабським. Назва походила від, вірогідно, прізвища польського пана, який мешкав у цій місцині. Пан мав винні погреби, рештки яких збереглися й донині. Зокрема, у дворі нині померлого Колоса Василя Дмитровича було знайдено отвір (можливо, колишній вхід до погреба або якоїсь підземної будівлі панського маєтку) та дерев'яну миску, діаметром приблизно 60-70 см.

Але є і друга версія походження назви села від козака Грабова, Курган могила якого знаходилась неподалеку від села. Але Кургана Могила Грабова зараз не існує, розпахана під поле. Тільки пам'ятний знак в болоті нагадує про нього.

Історія ред.

Село було засноване десь у першій половині XVIII століття, мало назву Грабське, а ще раніше — на картах чітко видно навіть окремі хутори — Байбузка, Морозова. Це говорить, що перші поселення були саме там, а потім біля цих хуторів з'явилися поселення і вони злилися в одне під назвою Грабське.

На території Радсела знаходилося господарство колгоспу «Заповіт Ілліча». Колгосп мав тваринницьку ферму і тракторну бригаду, була школа, клуб, бібліотека.

Цікаві факти ред.

Радісне — це батьківщина українських вареників з вишнями. І зараз їх тут дуже полюбляють. У громади є свій сайт — www.radselo.ucoz.ua

Сьогодення ред.

Село складається з чотирьох «мікрорайонів»: Мала та Велика Грушка, Байбузка, Ляхове, має своє поштове відділення (індекс:51814). Природа навколо дуже гарна та напрочуд мальовнича. Попри те, що цей регіон України степовий, навіть лісостеповий, клімат доволі помірний та м'який.

Раніше через Радісне протікала невеличка річечка Грушка. На жаль, останнім часом вона пересохла, але влітку 2005 року знову розлилась, рибаки ловлять рибку невеличку, жаби кумкають. За селом ростуть так звані мешканцями села «Шовковички», пропонуючи безліч корисних у господарстві речей: стовпці, підпірки, бо ж деревина шовковиці досить міцна, і, звичайно, самі плоди шовковичні: білий, чорний різновиди. А солодющі! Як мед! Колись колгосп «Заповіт Ілліча» мав ферму великої рогатої худоби, яка була розташована неподалік. Але після розвалу Союзу ферма потрошку занепадала, і на сьогодні ліквідована.

Якщо їхати від Радісного в Іваньковку, то з лівого боку можна побачити маленьке поховання. Це все що залишилося від Тірця. (Тірець). Назва цього місця походить від слова «тирле» — місце, де випасають худобу. На початку ХХ століття в цій місцевості був невеликий хутір. У 30-х роках людей виселили й хутір зник. З давніх часів у цьому місці випасали худобу, адже трави тут відмінні.

Радселянська громада живе своїм життям, сусіди, діти допомагають старим. Після закінчення загальноосвітньої школи молодь навчається переважно у містах України, здобуваючи вищу освіту та певний фах. Село помалу розвивається, але звичайно хотілося, щоби з'явився Хазяїн, надавши потужного поштовху до динамічного та ефективного розвитку.

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 93,9 %
російська 5,8 %
інші/не визначилися 0,3 %

Об'єкти соціальної сфери ред.

  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Клуб.

Пам'ятки ред.

  • Курган Могила Грабова. Сучасний стан — розораний.
  • Меморіал на честь загиблих у Другій світовій війні.

Посилання ред.

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних