Радчук Віталій Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радчук.

Віта́лій Дми́трович Радчу́к — український перекладач і теоретик перекладу, мовознавець, публіцист. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Член НТШ (Донецьке відділення НТШ).

Віталій Радчук
Віталій Дмитрович Радчук
Країна	УРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	мовознавець
Заклад	Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
Вчене звання	доцент
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Членство	Наукове товариство імені Шевченка

Навчання та стажування

1980 захистив кандидатську дисертацію «Проблема вірності художнього перекладу».

1993—1996 — докторант (дисертація «Переклад як інтерпретація»). 1994 — двічі дослідник-стипендіат (в університетах Лондона та Валії).

Перше стажування — в Ілінгському технічному коледжі (1975, тепер Університет Долини Темзи), останнє — в Університеті Страсбурга (1997).

Викладацька робота

Доцент Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (кафедра теорії і практики перекладу з англійської мови).

Викладає теорію і практику перекладу та інші перекладознавчі курси (також у НаУКМА та інших вищих навчальних закладах — за сумісництвом).

Наукова робота

Науковий співробітник відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України.

Автор понад 100 студій перекладу, мови й мовної політики.

Відповідальний секретар редколегії наукового журналу «Теорія і практика перекладу» (1982—1990, упорядкував і видав 10 томів).

2001—2003 — член Фахової ради з філології у справі ліцензування закладів вищої освіти.

Член науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України.

Член Експертної ради при Держкомінформі з формування національної програми випуску суспільно-необхідних видань.

Перекладач-синхроніст, має опубліковані переклади, зокрема художні.

2001—2002 — старший науковий співробітник Лінгвістичного музею університету ім. Т. Шевченка (за сумісництвом).

Володіння мовами

Робочі мови: українська, англійська, російська, французька, італійська. Читає іспанською, португальською, польською, білоруською, болгарською.

Громадська робота

Від 1989 голова Товариства української мови Київського університету. 1990—1992 — член Центрального правління Товариства української мови «Просвіта». Видавець газети «Слово» (1989—1990).

1990—1994 — депутат Київської міської ради (працював ц комісії з національних і мовних питань).

Член редколегій газет «Київський університет» і «Студентський вісник».

Працював для Комісії художнього перекладу Національної спілки письменників України й у складі Наглядової ради Міжнародного дитячого конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

Голова Громадського благодійного фонду імені Ігоря Білозора.

2004 Радчука прийнято до Товариства білоруської мови імені Франциска Скорини.

Джерела і література

• Сторінка мовознавця
• Хроніка Донецького відділення Наукового Товариства ім. Шевченка / Упорядник і редактор В. С. Білецький. — Донецьк: НТШ, 2012. — Число 2. — 192 с.
• Радчук Віталій Дмитрович