Радченко Степан Іванович

Степан Іванович Радченко (7 лютого 1869(18690207), Конотоп — 24 серпня 1911, Санкт-Петербург) — український діяч російського революційного руху 1890 року, член групи Бруснєва.

Радченко Степан Іванович
Народився 7 лютого 1869(1869-02-07)
Конотоп, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія[1]
Помер 24 серпня 1911(1911-08-24) (42 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Країна  Російська імперія
Діяльність революціонер
Alma mater Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
Партія КПРС
Батько Іван Леонтійович Радченко
Мати Ірина Федорівна Родіонова
Брати, сестри Радченко Іван Іванович
У шлюбі з Любов Миколаївна Баранська
Діти Євгенія та Людмила

Один з організаторів петербурзького «Союзу боротьби за звільнення робітничого класу». Делегат I з'їзду РСДРП (1898), член першого ЦК РСДРП. Учасник організаційної наради щодо створення газети Іскра у Пскові. Один з перших соратників Володимира Ульянова.

Біографія ред.

Народився 7 лютого 1869 року в Конотопі в родині дрібного лісопромисловця Івана Леонтійовича Радченка та малограмотної Ірини Федорівни Родіонової[2]. Після закінчення Київського реального училища приїхав у Петербург у 1887 році, де поступив до Петербурзького технологічного інституту. Здобув спеціальність «Інженер».

У 1893 році С.Радченко обвінчався з Любов'ю Миколаївною Баранською.

Восени 1893 року знайомиться в Петербурзі з Володимиром Ульяновим. Згодом саме від Степана Радченка революціонерка Надія Крупська вперше почує про Володимира Ульянова[3].

У березні 1898 року брав участь у I з'їзді РСДРП у Мінську, на якому був обраний членом ЦК. Піддавався арештам: у 1904 році був засланий до Вологди, звільнений в жовтні 1905 року.

З 1906 року від партійної роботи відійшов.

Сім'я ред.

  • Старший брат Іван Іванович Радченко, учасник трьох революцій.
  • Дружина — Любов Миколаївна Баранська (1869—1962).
  • Дві дочки від шлюбу з нею — Євгенія та Людмила, 1894 і 1895 років народження.

Пам'ять ред.

  • У Колпіно (місто у складі Калінінського району міста федерального значення Санкт-Петербурга) є вулиця Вулиця Братів Радченко.
  • У Конотопі на вулиці Генерала Тхора, 111 розташована пам'ятка історії — Будинок, в якому народилися та провели дитячі і юнацькі роки революційні діячі — брати Радченко С. І. та Радченко І. І. (початок ХХ століття).[4]

Див. також ред.

  • Вулиця Братів Радченків

Примітки ред.

  1. а б Радченко Степан Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Семейные истории
  3. Агенты «Фёклы» Радченко боролись за счастье не для себя
  4. Офіційний сайт Конотопської міської ради. Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території міста Конотоп. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 24 липня 2017. 

Література ред.

  • Ленин В. И., Полное собрание соч., 5 изд. (см. Справочный том, ч. 2, с. 467)
  • Радченко Е. С., Один из первых соратников Ильича, «Вопросы истории КПСС», 1964, № 7.

Посилання ред.