Відкрити головне меню

Конотопський повіт

повіт Чернігівської губернії Російської імперії

Коното́пський пові́т (раніше Конотіпський повіт[1][2][3][4][5][6][7][8]) — адміністративно-територіальна одиниця Чернігівської губернії. Повітове місто — Конотоп (Конотіп[9][10][11][12][13][14][15][16]).

Конотопський повіт (Конотіпський повіт)
Coat of Arms of Konotop (1782).svg
Герб повітового центру
Chernigiv gub konotop.png
Губернія Чернігівська губернія
Центр Конотоп
Створений 1781 рік
Площа 2 410 км²
Населення 156 535 осіб (на 1897 рік) осіб 

Повіт утворений в 1781 році у складі Новгород-Сіверського намісництва, в 1791 році відійшов до Чернігівського намісництва, з 1797 року у складі Малоросійської губернії, з 1802 року Чернігівської.

Знаходився на півдні губернії і межував на заході з Борзнянським, північному заході Сосницьким, півночі Кролевецьким повітами Чернігівської губернії. На сході Курською і на півдні Полтавською губерніями Російської імперії. Це був найменший повіт у губернії, площа якого становила 2 118 верст² (2 410 км²). З півночі на південь він простягувався на 60 верст (64 км), ширина повіту в середній частині становила 48 верст (51 км).

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 156 535 чоловік. З них 90,89 % — українці, 4,88 % — євреї, 3,43 % — росіяни, 0,27 % — поляки, 0,33 % — білоруси[17].

Зміст

Адміністративний поділРедагувати

 
Мапа повіту

В повіті було 152 населених пункта, 3 стани і 11 волостей:

Волость Волосний центр Кількість сільських общин[18]
І стан
Батуринська Батурин 15
Бахмацька Бахмач 13
Краснянська Красне 11
ІІ стан
Голінська Голінка 10
Дмитрівська Дмитрівка 22
Кошарська Кошари 13
Красноколядинська Красний Колядин 25
ІІІ стан
Конотопська Конотоп 24
Карабутовська Карабутове 1
Сім'янівська Сім'янівка 13
Велико-Самбірська Великий Самбір 8

та місто Конотоп із поселенням Конотоп та Ярмаковою слободою.

Керівні органиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ukraïnsʹki narodni melodiï: Pokaznyky (uk). Vyd-vo M.P. Kotsʹ. 1967. 
  2. Polonsʹka-Vasylenko, Natalii͡a (1976). Istorii͡a Ukraïny (uk). Ukraı̈nsʹke vydavnytstvo. 
  3. Instytut, Kharkov Pedahohichnyi (1939). Naukovi Zapysky Kharkivs'koho Derzhavnoho Pedahohichnoho Instytutu (uk). 
  4. Agronom (uk). 1924. 
  5. RSR), Instytut hidrobiolohiï (Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoĭ (1926). Zbirnyk prat︠s︡ (uk). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR. 
  6. Antropologii︠a︡ (uk). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR. 1927. 
  7. Istorychno-heohrafichnyi zbirnyk (uk). Z druk. Ukrains'koï akademiï nauk. 1927. 
  8. Travaux de la station biologique du Dniepre (uk). Ukraïnsʹkoï Akademiï nauk. 1926. 
  9. viddil, Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR Fizychno-matematychnyĭ (1927). Trudy: Mémoires (uk). Akademii︠a︡. 
  10. Krypʹi︠a︡kevych, Ivan Petrovich; Kryp'i︠a︡kevych, Ivan Petrovych; I͡A͡kymovych, Bohdan Z.; Dashkevich, I͡A͡roslav R.; Part͡s͡eĭ, M. P. (1992). Istorii͡a͡ ukraïnsʹkoho viĭsʹka: vid kni͡a͡z͡h͡ykh chasiv do 20-kh rokiv XX st (uk). Vyd-vo "Svit". 
  11. Kryp'i͡akevych, Ivan Petrovych (1953). Istorii︠a︡ ukraïnsʹkoho viĭsʹka (uk). Kli︠u︡b pryi︠a︡teliv ukr. knyz︠h︡ky. 
  12. RSR), Instytut hidrobiolohiï (Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoĭ (1926). Zbirnyk prat︠s︡ (uk). Izd-vo Akademii nauk Ukrainskoĭ SSR. 
  13. Travaux de la station biologique du Dniepre (uk). Ukraïnsʹkoï Akademiï nauk. 1926. 
  14. Иванис, Василь; Кушніренко, Микола (1993). Симон Петлюра - президент України: suivi de Друге видання (uk). Наукова думка. 
  15. Gruševskij, Mihail Sergeevič (2005). History of Ukraine-Rus'.: The Cossack Age, 1650-1653 (en). Canadian Institute of Ukrainian studies press. ISBN 9781895571493. 
  16. Misʹki selyshcha USRR: zbirnyk stat.-ėkonomichnykh vidomosteĭ (ru). T︠S︡entralʹna statistichna uprava USRR. 1929. 
  17. Дані перепису населення 1897 року по Чернігівській губернії
  18. Календарь Черниговской губернии на 1891 год. Чернігів. Типографія губернського правління. 1890. стор. 41(рос.)

ПосиланняРедагувати