Радковиця

село у Городоцькому районі Хмельницької області

Радкови́цясело в Україні, в Городоцькій міській територіальній громаді Городоцького району Хмельницької області. Населення становить 473 осіб.

село Радковиця
Radkovyca gerb.png Radkovyca prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Городоцький район
Громада Городоцька міська громада
Код КОАТУУ 6821287101
Основні дані
Засноване 14 століття
Населення 473
Площа 2,611 км²
Густота населення 181,16 осіб/км²
Поштовий індекс 32040
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°15′00″ пн. ш. 26°25′43″ сх. д. / 49.25000° пн. ш. 26.42861° сх. д. / 49.25000; 26.42861Координати: 49°15′00″ пн. ш. 26°25′43″ сх. д. / 49.25000° пн. ш. 26.42861° сх. д. / 49.25000; 26.42861
Середня висота
над рівнем моря
294 м
Водойми р.Сорока
Місцева влада
Адреса ради 32041, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Радковиця , тел. 9-62-34
Карта
Радковиця. Карта розташування: Україна
Радковиця
Радковиця
Радковиця. Карта розташування: Хмельницька область
Радковиця
Радковиця
Мапа

ІсторіяРедагувати

До 1860 року село називалося Раківці.

 
Арсен Нирко

У роки німецько-радянської війни в селі діяла підпільна група з 10 чоловік, яку очолював Арсен Тарасович Нирко (підпільна кличка Клименко). Крім того, він був зв'язковим сатанівської районної підпільної організації. Одним з активних організаторів сатанівського підпілля був Іван Петрович Кушлак. До війни він працював другим секретарем Сатанівського районного комітету КП(б)У. З перших днів війни перебував в армії. Поблизу Мелітополя військові частини, в одній з яких воював Кушлак, потрапили в оточення. Вирвавшись з оточення, Іван Петрович у листопаді 1941 року пішки повернувся в Сатанів. Поселився в селі Радковиця у родичів своєї дружини. Арсен Нирко допоміг Кушлаку встановити зв'язок із Григорієм Степановичем Корецьким, який із жовтня 1941 року очолював Сатанівську районну партійну підпільну організацію. У травні 1942 року заарештували Кушлака та ще двох членів радковицького підпілля — К. Н. Козу та А. Г. Сурового. Після арешту гестапівцями на початку серпня 1943 року Корецького та його страти в Старокостянтинівській тюрмі підпільну організацію Сатанівського району очолив Нирко. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 травня 1965 року за мужність і відвагу, проявлені в підпільно-партизанському русі, Арсена Тарасовича нагороджено медаллю «За відвагу» [1].

Герб та прапорРедагувати

Затверджені 23 листопада 2017р. рiшенням №10 XX сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов, П.Б.Войталюк.

В лазуровому щиті три срібних раки в стовп, два і один, між якими золоте шістнадцятипроменеве сонце. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "РАДКОВИЦЯ".

Символізують першу назву села - "Раківці". Три раки – три села, що входять до сільради.

ПриміткиРедагувати

  1. Соха Володимир. Сатанів. — Хмельницький, 1991. — С. 93, 97, 165.

ЛітератураРедагувати

  • Радковиця // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 213.

ПосиланняРедагувати