Пінон новокаледонський
| Пінон новокаледонський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula goliath (Gray, 1859)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Carpophaga goliath | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон новокаледонський[3] (Ducula goliath) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Ендемік Нової Каледонії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 50-52,5 см, вага 600-716 г. Довжина крила становить 33-34 см, довжина хвоста 18-19 см, довжина дзьоба 23-25 мм, довжина цівки 37-43 мм. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова, шия, груди і спина світло-сірі або сизувато-сірі. Задня частина шиї, груди і крила мають сріблястий відблиск. Пера на грудях і шиї видовжені і роздвоєні. Верхні покривні пера крил темно-сірі або темно-рудувато-коричневі, нижні покривні пера крил рудуваті. Махові пера чорнуваті зі сріблястим відблиском. Стернові пера чорні з широкими темно-бордовими краями. Підборіддя і горло сизі, груди сірі, живіт пурпурово-бордовий, стегна дещо світліші, пера на них мають широкі охристі края. Гузка охриста, пера на ній мають чорнуваті стрижні. Райдужки темно-червоні з оранжево-жовтими кільцями, навколо очей червоно-пурпурові кільця. Дзьоб червоний, ні кінці чорний, лапи червоні. Молоді птихи мають більш тьмяне забарвлення[5][6].
Поширення і екологія ред.
Новокаледонські пінони мешкають на островах Нова Каледонія і Пен. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в садах та інших лісових масивах. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться плодами. Сезон розмноження триває з червня по грудень, гніздо являє собою платформу з гілочок висотою 8-15 см і шириною 30-40 см, розміщується на дереві, на висоті до 15 м над землею. В кладці 1, рідше 2 яйця.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція новокаледонських пінонів становить приблизно 100 тисяч птахів. Новокаледонські пінони є традиційним об'єктом полювання для корінного народу канаків, однак масове полювання може бути загрозою для цього виду[7].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula goliath.
- ↑ Gray, George Robert (1859). List of New Caledonian Birds. Proceedings of the Zoological Society of London. part 27: 165.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Dutson, Guy (2011). Birds of Melanesia: Bismarcks, Solomons, Vanuatu and New Caledonia. Bloomsbury. с. 319. ISBN 9781408152461.
- ↑ Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 557—558. ISBN 9781408135563.
- ↑ Barré, Nicolas; Wichatitsky, Michel de Garine; Lecoq, Ronan; Maillard, Jean-Charles (2003). Contributions to the knowledge of the New Caledonian imperial pigeon Ducula goliath (Gray 1859) with emphasis on sexual dimorphism (PDF). Notornis. 50: 155—160. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
Джерела ред.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |