Пінгвін-шкіпер

вид птахів
(Перенаправлено з Пінгвін субантарктичний)
Пінгвін-шкіпер
091127 port stanley falklands 1161 (4172612085).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Птахи (Aves)
Надряд: Кілегруді (Neognathae)
Ряд: Пінгвіноподібні (Sphenisciformes)
Родина: Пінгвінові (Spheniscidae)
Рід: Антарктичні пінгвіни (Pygoscelis)
Вид: Пінгвін-шкіпер
Pygoscelis papua
Forster, 1781
Поширення субантарктичного пінгвіну
Поширення субантарктичного пінгвіну
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pygoscelis papua
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pygoscelis papua
ITIS logo.svg ITIS: 174447
IUCN logo.svg МСОП: 22697755
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 30457
Fossilworks: 173499

Пінгві́н-шкіпер[1] (Pygoscelis papua; іноді називають також пінгвінами Дженту — Gentoo penguin) — вид птахів з роду Антарктичні пінгвіни родини пінгвінових.

яйце Pygoscelis papua - Тулузький музей

ОписРедагувати

Загальна довжина тіла становить 76—81 см, вага — 5—8,5 кг. Забарвлення темно-сіре зверху, біле — знизу. Дзьоб помаранчево—червоний із чорним коником, лапи — помаранчеві. Від інших видів відрізняється білою смугою, що проходить через верх потилиці від одного ока до іншого.

РозповсюдженняРедагувати

Гніздова область обмежена Антарктичним півостровом і Фолклендськими островами, о. Південна Георгія, Кергелен, Херд, Південними Оркнейськими, Крозе, Принца Едварда і Південними Сендвічевими. Чисельність світової популяції становить 300 тис. особин.

Спосіб життяРедагувати

Живиться рибою, ракоподібними, молюсками неподалік від берега на глибинах 20—100 м, хоча може пірнати на глибину більше 200 м.

Гніздиться колоніями, що налічують кілька сотень пар. Колонії кожен рік переміщаються на кілька метрів від попереднього положення, але іноді можуть переміститися на багато кілометрів. Воліють гніздитися на прибережних рівнинах поблизу від піщаних або галькових пляжів, які використовуються для виходу з моря. Колонії перебувають на відстані 1-2 км від моря.

Гніздяться на поверхні, створюючи рудиментарні гнізда з камінців, гілочок, травинок та іншого підручного матеріалу, який можна знайти поблизу. Відкладання яєць закінчується до кінця жовтня. Кладка складається з 2 яєць, вага яких становить по 130 г кожне. Кладку насиджують обидва з батьків протягом 34 днів, змінюючись через 1—3 дні. Хоча друге яйце в кладці відкладається через 4 для після першого, обидва пташеня вилуплюються протягом 24 годин. Перші 3—4 тижні пташенята поперемінно обігріваються батьками та залишаються у гнізді. Пізніше вони залишають гнізда й утворюють «ясла», дозволяючи вже обом батькам добувати корм. Дорослі годуються в межах 20 км від колонії, відправляючись у море вранці, а повертаючись в колонію ввечері. Час, витрачений на видобуток здобичі, зростає в міру того, як ростуть пташенята.

За годівлю робить до 450 занурень. Якщо корму достатньо, батьки вигодовують обох пташенят. Пташенята залишають колонію у віці 14 тижнів, але батьки можуть їх годувати ще кілька тижнів. Після завершення сезону розмноження дорослі птахи проводять у море тривалий час, накопичуючи жирові запаси перед линянням. Линяння триває 2—3 тижні, протягом яких птахи не живляться, перебуваючи на березі. На суші у дорослих пінгвінів немає природних хижаків.

На цих пінгвінів полюють морські леви, морські леопарди і касатки. У колоніях яйця і маленьких пташенят викрадають поморники, мартини і каракара.

Цікаві фактиРедагувати

  • На честь субантарктичних пінгвінів названий один з дистрибутивів GNU/Linux через те, що вони є найшвидшими водоплавними пінгвінами.
  • В американській комедії 2011 року «Пінгвіни містера Поппера» поряд з Джимом Керрі головну роль виконують 6 субантарктичних пінгвінів.
  • Під водою субантарктичні пінгвіни досягають швидкості 36 км/год, що робить їх найшвидшими з усіх пінгвінів. Глибина занурення може досягати двохсот метрів.

ПриміткиРедагувати

  1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

ДжерелаРедагувати

  • Franck S. Todd, Fabrice Genevois, Oiseaux & Mammifères antarctiques et des îles de l'océan Austral, Paris, Kameleo, 2006, 144 p.
  • Hadoram Shirihai: A Complete Guide to Antarctic Wildlife — The Birds and Marine Mammals of the Antarctic Continent and Southern Ocean, Alula Press, Degerby 2002, ISBN 951-98947-0-5