Відкрити головне меню

Про британську заморську територію див.: Фолклендські Острови.

Географія Фолклендських Островів M:
Географічне положення Фолклендських Островів
Географічне положення Фолклендських Островів
Континент Південна Америка
Регіон Латинська Америка
Координати 51°45′ пд. ш. 59°00′ зх. д. / 51.750° пд. ш. 59.000° зх. д. / -51.750; -59.000
Площа 12 173 км² (165-те)
 • суходіл 100 %
 • води 0 %
Морське узбережжя 1288 км
Державний кордон 0 км
Тип височинний
Найвища точка гора Усборн (705 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Тип помірний
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Природні ресурси риба, морепродукти, рекреаційні ресурси, сфагновий мох
Стихійні лиха штормові вітри
Екологічні проблеми перевилов риби

Фолклендські (Мальвінські) острови — архіпелаг, що знаходиться в Південній Атлантиці поблизу південно-східних берегів Південної Америки . Загальна площа архіпелагу 12 173 км² (165-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 12 173 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни трохи менша ніж площа Івано-Франківської області України.

Зміст

НазваРедагувати

Офіційна назва країни — Фолклендські Острови (англ. Falkland Islands). Спірний архіпелаг офіційно називається британською стороною — Фолклендські острови (англ. Falkland Islands), аргентинською — Мальвінські острови (ісп. Islas Malvinas))[2]. Архіпелаг з'являється на картах вже 1529 року, але окремо підписані лише острови Сансон, Патос, Хокінс, Себальда, Дейвіс та інші, без узагальненої назви[3]. 1690 року британський мореплавець Джон Стронг дав ім'я протоці між головними островама на честь свого патрона Ентоні Кері, 5-го віконта Фолклендського (1656—1694), який деякий час очолював британське Адміралтейство, за іншою версією, на честь міста Фолкленд (королівська резиденція у шотландській області Файф), поблизу якого народився сам Стронг[4][3]. Іспанська назва архіпелагу походить від французької (фр. Îles Malouines), що її дав островам французький мореплавець Луї Антуан де Бугенвіль 1764 року на честь перших відомих поселенців-остров'ян, моряків і рибалок з бретанського порту Сен-Мало у Франції[5]. Оскільки суперечка про приналежність островів між Аргентиною і Великою Британією, що сягнула найвищого загострення 1982 року, остаточно не вирішена, використання багатьох іспанських імен на Фолклендах для Британії вважається образливим[6]. Так командувач британськими військами у Фолклендському конфлікті генерал сер Джеремі Мур не дозволив використовувати іспаномовну назву аргентинській стороні в документі про капітуляцію, відкидаючи його як пропагандистський термін[7].

Історія дослідження територіїРедагувати

Географічне положенняРедагувати

Фолклендські Острови — південноатлантична острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Фолклендські острови омиваються водами Атлантичного океану, на півдні — Море Скоша, на півночі акваторія інколи виділяється в окреме Аргентинське море[8]. Архіпелаг лежить за 483 км на схід від берегів Аргентини та 940 км на північ від Антарктиди (острів Мордвінова).Загальна довжина морського узбережжя 1288 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод архіпелагу Великою Британією встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[9]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або згідно з міжнародно визначеними кордонами сусідніх держав[1][10].

Крайні пунктиРедагувати

ЧасРедагувати

Час на Фолклендських Островах: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)[11].

ГеологіяРедагувати

Корисні копалиниРедагувати

Надра Фолклендських (Мальвінських) островів багаті на ряд корисних копалин: торф[12].

СейсмічністьРедагувати

РельєфРедагувати

Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Усборн (705 м) на острові Східний Фолкленд . Рельєф островів скеляста поверхня зі древніх гранітних порід, вихід на поверхню кратону Десеадо, вкрита дереном і мохом, середньої гористості, зі скелями та хвилястими рівнинами.

УзбережжяРедагувати

Берегова лінія довжиною 1288 км, розчленовані береги формують гарні природні порти.

ОстровиРедагувати

Архіпелаг складається з двох головних островів — Східний Фолкленд (Соледад) (ісп. Soledad / англ. East Falkland) — 6 353 км² і Західний Фолкленд (Гран-Мальвіна) (ісп. Gran Malvina / англ. West Falkland) — 4 377 км² та з 776 менших островів:

Велика кількість маленьких островів та скель, найвіддаленіший з яких є маленький острів Бошен, за 55 км на південь від мису Торо або Марсопа на південній частині острова Східний Фолкленд (Соледад). Деякі із цих груп островів-супутників утворюють справжні архіпелаги, такі, як острови Себальдес Себальдінас) на північному заході острову Гран Мальвіна. На південь від архіпелагу на невеликій глибині знаходиться мілина Бурдвуд (Намункура), на якій, згідно із геологічними розвідками, знаходяться багаті поклади вуглеводнів.

КліматРедагувати

Територія Фолклендських островів лежить у помірному кліматичному поясі[13]. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос[14]. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, можливий сніговий покрив[14]. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою. Зволоження надмірне, рівномірно розподілене за сезонами[14].

На клімат сильно впливає океан, призводячи до невеликого коливання температур впродовж року. Архіпелаг входить в зоогеографічну Патагонську (Магелланову) область Світового океану. Патагонська область перебуває під впливом могутніх холодних морських течій. Одна з них — Фолклендська (Мальвінська) — прямує від Фолклендських островів до затоки Ла-Плата. Швидкість течії — 1—2 км/год. Середня температура води взимку від +4 до +10 °C, влітку від 8 до 15 °C. Несе велику кількість айсбергів, хоча поблизу островів айсберги зустрічаються рідко.

Середня максимальна температура січня становить +12,8 °C, в той час як у липні вона становить +3,9 °C. Більше половини року йдуть дощі, річний рівень опадів становить 574 мм, але острів Соледад значно вологіший, ніж Гран-Мальвіна. Рівень вологості та сила вітрів практично незмінно високі, тому небо часто буває затягнуте хмарами. Сніг — рідкісне явище, він не має властивості накопичуватися, але може випасти у будь-яку пору року, окрім січня та лютого. Вітри дують часто, особливо взимку, в основному переважають сильні західні вітри. Клімат тут дуже схожий на клімат Шетландських островів, але з меншим рівнем опадів та довшими і суворішими зимами.

Фолклендські (Мальвінські) острови у Всесвітній метеорологічній організації (WMO) представляє Велика Британія[15].

Внутрішні водиРедагувати

Дані про площу зрошуваних земель в країні, станом на 2012 рік, відсутні.

-

РічкиРедагувати

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

ОзераРедагувати

БолотаРедагувати

На островах велика кількість торф'яників.

ЛьодовикиРедагувати

Характерним географічним елементом є так звані «кам'яні річки», русла старих річок, які періодично перетворювались на маленькі льодовики, залишаючи по собі скупчення каміння та валунів. Під більшістю камінних річок ще досі тече прісна вода.

Ґрунтові водиРедагувати

ҐрунтиРедагувати

РослинністьРедагувати

Острови покриті великою кількістю чагарників з Festuca flabellata, які подекуди сягають 2 м у висоту. На плато (парамо) знаходяться вересові зарості та мох, які вкривають численні торф'яники. Деревовидна флора не була зафіксована на острові. 99 % використовуваних земель — постійні пасовища. Несудинні рослини погано вивчені на Фолклендських островах, в той час як 21 вид папоротей й плаунів було зареєстровано. Судинна флора складається з 363 видів, у тому числі 171 рідним видом, у тому числі 13 ендемічними видами. Більшість видів рослин, що знаходяться на Фолклендських островах, включаючи ендемічні види, зустрічаються на широкому діапазоні висот, типів ґрунтів, середовищ існування та експозиції

Земельні ресурси Фолклендських (Мальвінських) островів (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 92,4 %,
    • орні землі — 0 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 92,4 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 0 %;
  • інше — 7,6 %[1].

Тваринний світРедагувати

У зоогеографічному відношенні територія архіпелагу відноситься до Чилійсько-Вогнеземельської провінції Патагонсько-Андійської підобласті Неотропічної області[14]. Як і на берегах Патагонії та на інших островах Південної Атлантики та Західної Антарктики, прибережна фауна надзвичайно багата: ластоногі (морські леви, тюлені), китоподібні (Eubalaena australis, дельфіни, касатки) та дикі птахи (різні види пінгвінів, чайки, пугачі, буревісники, голуби, баклани). Навколишні морські води багаті на їстівну рибу, морепродукти, ракоподібних та молюсок (восьминіг, кальмари). Єдиний вид дикого чотирилапого ссавця, антарктичний вовк, був винищений британцями в період з 1873 по 1876 роки; також у цей період були винищені дикі свині та зайці через те, що вони вважалися носіями небезпечних хвороб. Сучасна фауна ссавців має алохтонний характер та включає свійських, напівсвійських тварин (коні та велика рогата худоба були завезені з Аргентини) та дрібну рогату худобу; також нещодавно була зроблена спроба акліматизувати північних оленів, завезених з острова Південна Джорджія.

Охорона природиРедагувати

На території Фолклендських (Мальвінських) островів, як частини Великої Британії розповсюджується дія ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища, які були підписані й виконуються метрополією[1]:


Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: штормові вітри впродовж усього року[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районуванняРедагувати

У фізико-географічному відношенні територію Фолклендських (Мальвінських) островів можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Falkland Islands, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. (англ.) Peter J. Pepper. Port Desire and the Discovery of the Falklands // Falkland Islands Newsletter. — 2001. — № No. 78 (March).
  5. (англ.) Falkland Islands Guide — путівник Фолклендськими островами.
  6. (англ.) Agreement of 14th July 1999
  7. (англ.) PSYOP of the Falkland Islands War.
  8. Атлас світу, 2005
  9. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  10. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  11. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 23 April. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  12. Південна Америка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  13. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  14. а б в г ФГАМ, 1964
  15. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  16. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

ЛітератураРедагувати

УкраїнськоюРедагувати

АнглійськоюРедагувати

РосійськоюРедагувати

ПосиланняРедагувати