Підпільна комуністична партія Колумбії

Підпільна комуністична партія Колумбії; ; ісп. Partido Comunista Clandestino Colombiano
Країна	Колумбія
Засновник	Альфонсо Кано
Дата заснування	2000
Дата розпуску	2017
Штаб-квартира	Богота, Колумбія
Ідеологія	комунізм; марксизм-ленінізм; боліваризм

Підпільна комуністична партія Колумбії (ПКПК), ( ісп. Partido Comunista Clandestino Colombiano) — нелегальна комуністична партія в Колумбії заснована в 2000 році. Партію пов'язують з Революційними збройними силами Колумбії (FARC), які після офіційного розірвання відносин з Комуністичною партією Колумбії, зберігали окрему партійну структуру протягом більшої частини 1990-х років, що стало базою для заснування Підпільної комуністичної партії в 2000 році. Засновником і лідером партії був командир FARC Гільєрмо Леон Саєнс Варгас, також відомий як " Альфонсо Кано ", якого було вбито колумбійськими спецслужбами в 2011 році.^[1]

Історія ред.

У результаті мирних перемовин між FARC та колумбійським урядом у 1985 році FARC спільно з Колумбійською комуністичною партією заснували Патріотичний союз (UP) як легальну політичну партію, яка брала б участь у виборчій політиці. Хоча формування цієї партії було на умовах погоджених з урядом, партію зазнала жорстоких переслідувань правих воєнізованих угрупувань, а також колумбійських наркоборонів . Спроби FARC долучитися до великої політики не мали успіху, що призвело до розпаду партії в кінці 1980-х.

Оскільки FARC підтримували жорстку ідеологію, вони у 1990-х неофіційно підтримували партійну структуру, відому як "Боліварійський рух за Нову Колумбію". Цей новий наголос на постаті Сімона Болівара згодом буде включений до офіційної ідеології ПКПК. Після закінчення Холодної війни , FARC не відмовились від своєї ідеологічної відданості марксизму-ленінізму, але доповнили її націоналістичними боліварійськими настроями. Перетворення цього руху в заснування ПКПК було офіційно оголошено FARC у 2000 році.

Зі створенням Спільної альтернативної революційної сили після мирного процесу в Колумбії партія була розформована, її члени приєдналися до новоствореної політичної партії. ^[2]

Ідеологія ред.

Дотримуючись ленінізму, FARC не мали наміру, щоб Підпільна комуністична партія Колумбії балотувалася на "буржуазних" виборах. Натомість ПКПК повинна була залишатися в підпіллі, виконуючи роль авангарда для FARC. На відміну від FARC, яка була віддана лише ідеям марксизму-ленінізму, ПКПК поєднувала цю відданість з пошуками прихильності інших членів робітничого класу та мало надію створити свідомість революційного класу в Колумбії. Існування офіційного ідеологічного органу FARC також допомогло організації узаконити себе як життєздатну альтернативу буржуазній демократії . ^[3]

Підсумок ред.

Оскільки Підпільна комуністична партія Колумбії ніколи не брала участі у виборах, важко оцінити успіх партії у поширенні своєї ідеології як революційної авангардної партії.

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ Lenta.ru: Світ: В Колумбії вбито лідера FARC. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
↑ ¿Cómo llegan las Farc a la constitución de su partido político? | Verdad Abierta. Verdad Abierta (es-ES) . 27 серпня 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 11 серпня 2018.
↑ Staff, Liberation (1 жовтня 2004). 'Young people have the potential for rebellion' - Liberation News. Liberation News (амер.). Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 19 листопада 2017.

[1] Lenta.ru: Світ: В Колумбії вбито лідера FARC. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 травня 2020.

[2] ¿Cómo llegan las Farc a la constitución de su partido político? | Verdad Abierta. Verdad Abierta (es-ES) . 27 серпня 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 11 серпня 2018.

[3] Staff, Liberation (1 жовтня 2004). 'Young people have the potential for rebellion' - Liberation News. Liberation News (амер.). Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 19 листопада 2017.

[1]

[2]

[3]