Підосиковик
Підосиновик (L. aurantiacum)
Підосиновик (L. aurantiacum)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Красноголовець (Leccinum)
Вид: Підосиковик
Leccinum aurantiacum
(Bull.) Gray, 1821
Посилання
Вікісховище: Leccinum aurantiacum
Віківиди: Leccinum aurantiacum
EOL: 151917
NCBI: 121046
MB: 101071
IF: 101071

Підосиковик, підосичник, осиковик, бабка червона, червоний козар (Boletus aurantiacus Bull. ex Fr. Leccinum aurantiacum (Bull. ex Fr.) S. F. Gray, Boletus versipellis Fr. et Hok.; Krombholzia aurantiaca (Bull. ex Roques) Gilb.) — вид базидіомікотових грибів родини болетові (Boletaceae). Місцеві назви — червоняк, червонюх, красноголовець, краснюк, трепетник, трепетівець.

Опис ред.

Шапка 4-12 (15-20) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта з підгорнутим краєм, темно-червона, брунатно-поморанчева, поморанчево-червона (колір шапки мінливий, різних відтінків, при достиганні вицвітає), гола або тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, згодом сіріють, дрібні, округлі. Спори 11-18(22) Х (4)4,5-5,5(6) мкм. Ніжка 8-15(20) Х 1,5-4,5 см, щільна, білувата, темно-волокнисто-луската. М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі спочатку трохи рожевіє, згодом ліловіє та чорніє, з приємним запахом і смаком.

Поширення ред.

Поширений і місцями рясно трапляється по всій лісовій зоні Євразії , а також у тундрі серед карликових беріз. В Україні поширений на Поліссі, в Лісостепу та в Карпатах. Росте в листяних і мішаних лісах, під осикою та вільхою.

Використання ред.

Збирають у травні — жовтні. Гриб їстівний. Використовують свіжим, про запас сушать, маринують, засолюють. Заготовляють на Поліссі.

Галерея ред.

Див. також ред.

Джерела ред.