Відкрити головне меню

Семе́н Олекса́ндрович Підга́йний (нар.17 квітня 1907, Новомінська, Кубань — пом.14 листопада 1965, Торонто, Канада) — український учений — історик, археограф, автор спогадів про українську інтелігенцію на Соловецьких островах, член-основоположник УРДП, 1948 року — перший з черги державний секретар реорганізованого ДЦ УНР.

Підгайний Семен Олександрович
Народився 17 квітня 1907(1907-04-17)
Новомінська, Канівський район, Росія
Помер 14 листопада 1965(1965-11-14) (58 років)
Торонто, Канада
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Kuban People's Republic.svg Кубанська Народна Республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Діяльність журналіст
Галузь історія
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Пам'ятник на могилі Семена Підгайного в Торонто на цвинтарі «Проспект»

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у станиці Новомінській Єйського повіту Кубанської області у козачій сім'ї. Під час боротьби козаків Кубані з більшовиками втратив родину.

1924 року виїхав у Київ, де вступив до Київського інституту народної освіти (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Після закінчення інституту працював науковим співробітником Музею Слобідської України у Харкові (тепер Харківський історичний музей імені М. Ф. Сумцова) і викладав історію України у Харківському інституті народної освіти (тепер Харківський національний університет). У 19331940 роках був на засланні у Соловецькому таборі особливого призначення. Автор книжок про Соловецьку каторгу «Українська інтелігенція на Соловках» та «Недостріляні».

1940 року повернувся в Україну, жив у місті Ізюм. Під час Другої світової війни певний час був членом управи Харкова і начальником одного з його районів.[1]

З 1943 року на еміграції, з 1949 року у Канаді.[2] За ініціативою Підгайного у Торонто 1950 року засновано Союз українців жертв російського комуністичного терору. До 1955 року очолював Світову федерацію політв'язнів, редактор «Білої книги про чорні діла Сталіна», журналіст, публіцист. Редагував журнал англійською мовою «The New Review: A Journal of East-European History».

Помер у Торонто, Канада, похований на цвинтарі «Проспект».

ТвориРедагувати

  • Підгайний С. Українська інтелігенція на Соловках. — Б.м: — Прометей, 1947. — 93 с.
  • Підгайний С. Недостріляні. (у двох частинах: ч.1ч.2)  — Б.м., в-во «Україна» — 1949.
  • Pidhainy S. Islands of death. — Burns & MacEachern, Toronto, 1953, 240 pages.
  • Pidhainy, S. O. (editor-in-chief) The Black Deeds of the Kremlin: A White Book, translated by Alexander Orletsky, Ukrainian Association of Victims of Russian Communist Terror, Toronto, Ont., 1953—1955 OCLC 558528829

Перевидання:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Оглоблин О. Українська історіографія. 1917—1956 / Пер. з англ. — К., 2003. — 253 с.
  2. Сергій Білокінь. Биківня і Вінниця в історіографії терору. Архів оригіналу за 9 грудень 2012. Процитовано 9 грудень 2012. 

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати