Відкрити головне меню

Кампанія U-Boot на Середземному морі (Друга світова війна)

Кампанія U-Boot на Середземному морі (Друга світова війна) (англ. Mediterranean U-boat Campaign (World War II) — умовна назва військово-морської кампанії, що проводилася силами підводного флоту Кригсмарине в акваторії Середземного моря за часів Другої світової війни. Активні бойові дії між протиборчими військово-морськими силами Німеччини та західних союзників велися з 21 вересня 1941 до вересня 1943 року, тобто до капітуляції Італії та виходу її з війни. Поодинокі підводні човни Кригсмарине входили в середземноморську акваторію, де вели бойові дії проти ВМС союзників до травня 1944.

Кампанія U-Boot на Середземному морі
(Друга світова війна)

Mediterranean U-boat Campaign
(World War II)
Битва на Середземному морі (1940—1943)
Середземноморський театр воєнних дій
U-617 kentert.jpg
Німецький підводний човен U-617 пошкоджений у результаті повітряних атак британської морської авіації. 12 вересня 1943
Координати: 35°22′48″ пн. ш. 3°16′12″ зх. д. / 35.38000000002777767° пн. ш. 3.270000000028° зх. д. / 35.38000000002777767; -3.270000000028
Дата: 21 вересня 1941 — вересень 1943[1]
Місце: Середземне море
Результат: Перемога ВМС союзників
Сторони
Союзники:

Велика Британія Велика Британія
Австралія Австралія
США США (з 1942)

Країни Осі:
Третій Рейх Третій Рейх
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Військові сили
62 підводних човни U-Boot
Втрати
24 бойові кораблі основних класів затоплені
95 торговельних суден затоплені
62 U-Boot затоплені

Спроби італійців нейтралізувати британську базу на Мальті не досягли успіху, в результаті чого, італійсько-німецькі конвої до Північної Африки зазнавали серйозних втрат. Це, у свою чергу, загрожувало спроможності сухопутним військам, що діяли на Африканському театрі війни воювати. У відповідь, Кригсмарине докладало максимальних зусиль, спрямованих на ізоляцію Мальти, намагаючись зірвати графіки поставок британськими конвоями продовольства, палива та інших матеріальних засобів на острів. Після того, як союзники взяли гору, підводні човни були перенацілені на ведення боротьби з флотами противника в прибережній акваторії Південної Європи.

Близько 60 німецьких підводних човнів здійснили небезпечний прорив до Середземного моря з Атлантики в ході війни. Лише одному човну пощастило прорватися у зворотному напрямку до океану. Головнокомандувач Крігсмаріне грос-адмірал Карл Деніц, ярий прихильник підводної війни, який до того ж був командиром підводного човна SM UB-68, що був затоплений саме у Середземномор'ї в 1918 році, завжди коливався з прийняттям рішення на відправлення U-Boot до Середземного моря, але він визнав природні особливості «вузьких місць», таких як, Гібралтарська протока, й те, що ведення підводної ловитви проводити набагато ефективніше саме тут, ніж шукати союзницькі конвої у безмежжі просторів Атлантичного океану.

Підводні човни U-Boot були направлені для надання допомоги італійців, хоча багато хто з них був атакований в протоці Гібралтар (дев'ять з яких були потоплені під час спроби проходження і ще 10 були пошкоджені).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Поодинокі U-Boot продовжували проведення операцій в акваторії Середземного моря після капітуляції Італії, до травня 1944

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Blair, Clay (1996). Hitler's U-Boat War:The Hunters 1939-1942. New York: Random House. ISBN 0-394-58839-8. 
  • Blair, Clay (1998). Hitler's U-Boat War:The Hunted 1942-1945. New York: Random House. ISBN 0-679-45742-9. 
  • Taylor, J.C. (1966). German Warships of World War II. New York: Doubleday & Company. 
  • Paterson, Lawrence (2007). U-Boats in the Mediterranean 1941-1944. London: Chatham Publishing. ISBN 9781861762900.