Відкрити головне меню

Координати: 59°54′36″ пн. ш. 38°40′32″ сх. д. / 59.91000° пн. ш. 38.67556° сх. д. / 59.91000; 38.67556

Північно-Двінський канал на мапі позначено червоним
Північно-Двінський канал біля міста Кириллов

Північно-Двінський канал — канал у Вологодській області Росії, є частиною Північно-Двінської водної системи. Велика частина проходить по території національного парку «Російська Північ».

Сполучає річку Шексна, як частину Волго-Балтійського водного шляху і річку Сухона, притоку Північної Двіни. Починається від населеного пункту Топорня на Шексні (664—665 км Волго-Балтійського водного шляху) і проходить до селища Знаменське у витоках Сухони.

До 1930-х років був єдиним каналом що сполучав Волгу і Біле море.

Загальна протяжність каналу складає 127 кілометрів. Ширина каналу варіюється від 26 до 30 метрів, глибина 1,8 метрів (далі Сіверського озера — 1,4-1,5 метрів). Радіус закруглення 200 метрів. До складу каналу входять:

  • Топорнинський канал
    • Шлюз № 2
    • Шлюз № 3
    • Топоринська загороджувальна брама
  • Сіверське озеро
  • Кузьминський канал
  • озеро Покровське (Бабине)
  • річка Поздишка
  • Зауломське озеро
    • Зауломська гребля
  • 1-й Вазеринський канал
  • озеро Пігасово
  • 2-й Вазеринський канал
  • озеро Кишемське
  • Кишемський канал
    • Кишемська загороджувальна брама
  • річка Іткла
    • Шлюз № 4
  • Озеро Благовещенська
  • річка Порозовиця
    • Шлюз № 5
    • Шлюз № 6
  • Кубенське озеро
    • Гребля «Знаменита»
    • Шлюз № 7

Канал обслуговується шістьма шлюзами і вісьмома греблями. Перепади в камерах варіюються від 1 до 4 метрів, камери дерев'яні.

Зміст

ІсторіяРедагувати

До 1703, Північна Двіна була головною водною артерією, що сполучає Росію і Європу, Архангельськ був головним московським портом, що використовувався для зовнішньої торгівлі. У 1703, було засновано Санкт-Петербург, і Петро І випустив ряд наказів, що обмежував значення Архангельська як морського порту, намагаючись переорієнтувати зовнішню торгівлю до Балтійського моря. Архангельськ був повністю відновлений як морський порт у 1762, і отже водне сполучення між сточищем Північної Двіни і центральною Росією були конче потрібне. У 1798 були розпочаті дослідження кращого маршруту для каналу, що сполучає Шексну і озеро Кубенське[1]

На початку XIX століття, було вирішено що Північно-Катеринський канал є перспективнішим, і проект було відкладено. Проте, Північно-Катеринський канал виявився неефективним з ряду причин і було остаточно закрито у 1838. Але, Наполеонівські війни блокували доступ Росії до Європи через Балтійське море, і Архангельськ на певний час знову став найголовнішим зовнішнім торговим портом, з суднобудуванням як провідною місцевою промисловістю. У 1823 маршрут для каналу розглядався в другий раз, і будівництво було розпочато у 1824.[1] Канал було відкрито у 1828 під назвою канал Олександра Вюртемберзького, на честь російського міністра перевезень у 1822—1833, князя Олександра Вюртемберзького[2]

Згодом, виконувалися ремонтні роботи. У 1834 була побудована гребля на Сухоні, щоб стабілізувати рівень води в озері Кубенське. У 1884 відбулася реконструкція каналу (чотири шлюзи було демонтовано) було збільшено максимальний розмір суден, які змогли користуватися каналом. Нарешті, ще одна реконструкція виконувалася між 1916 і 1921. Після реконструкції назва каналу була змінена, щоб уникати будь-якої згадки царської родини[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в (Russian). Регионавтика http://regionavtica.ru/articles/severo-dvinskij_kanal.html. Процитовано 10 November 2011.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. Александр, герцог виртембергский (рос.)

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Справочная книжка Вытегорского округа путей сообщения. 1910 г. Вытегра. 1910 г.
  • Справочная книжка Вытегорского Округа путей сообщения. Мариинский и Тихвинский водные пути. 1916 г. Вытегра. 1916 г.