Північноамериканська футбольна ліга (1968–1984)

Північноамериканська футбольна ліга (англ. North American Soccer League, NASL) — професіональна футбольна ліга, що діяла з 1968 по 1985 рік і мала статус вищого футбольного дивізіону у США і Канаді. Це перша ліга в історії футболу США, що була популярною не лише в регіональному масштабі, а в усій країні. Найвищу популярність ліга мала наприкінці 1970-х років. У той період у ній завершували свою кар'єру такі футболісти як Пеле, Франц Бекенбауер, Карлос Альберто, Йоган Кройф та ін.

Північноамериканська
футбольна ліга
Заснування7 грудня 1967
Перший сезон1968
Припинення28 березня 1985
Останній сезон1984
Під егідоюФедерація футболу США
Кількість команд24
Рівень в структурі ліг країниI
КраїниСША, Канада
Найбільше титулівНью-Йорк Космос (5 титулів)

Протягом декількох сезонів у лізі додатково проходив турнір з індор сокера.

Історія

ред.

У 1960-х роках внаслідок невеликої популярності футболу у США не існувало професіональної загальнонаціональної ліги (остання з них American Soccer League припинила існування ще у 1933 році). Проте живі трансляції чемпіонату світу 1966 року викликали значний інтерес у Сполучених Штатах. Внаслідок цього декілька функціонерів спортивної індустрії США вирішили створити нову професіональну лігу[1]. Було створено консорціум спортивних інвесторів (серед них були власники команд МЛБ і НХЛ) за назвою Національна професіональна футбольна ліга (англ. Національна професіональна футбольна ліга) — NPSL.

В першому сезоні 1967 році разом з NPSL існувала ще одна ліга — Об'єднана футбольна асоціація (англ. Об'єднана футбольна асоціація, USA. Цю лігу офіційно підтримували федерації футболу США і Канади, а також ФІФА. Вона діяла за принципом Міжнародної футбольної ліги (англ. International Soccer League, ISL), що діяла у 1960—65 роках. USA запрошувала на два місяці влітку футбольні клуби з Європи, які виступали в чемпіонаті під іншими назвами і представляли міста США. NPSL, хоча й не мала офіційного схвалення від футбольних органів (це могло означати дискваліфікацію гравців, що грали у NPSL, у змаганнях під егідою ФІФА), змогла укласти угоду про трансляції матчів з компанією CBS і провела перший сезон, в якому зіграло 10 команд. Трансляції мали дуже низькі рейтинги і угоду було розірвано.

У грудні 1967 року NASL і USA об'єдналися і створили Північноамериканську футбольну лігу. В першому сезоні взяло участь 17 команд, розподілені на 4 дивізіони. Команди майже повністю складалися з іноземних гравців. У складах 17 команд було лише 30 громадян США і Канади, а з них лише 13 були народилися в цих країнах.[2]. За відсутності власних стадіонів команди змушені були орендувати великі спортивні споруди. Низька відвідуваність матчів і високі зарплати іноземнх футболістів призвели до того, що команди були збитковими. Вже в наступному сезоні залишилося лише 5 команд. Футбол і далі був чужим видом спорту для американської спортивної культури. Наприклад, у 1969 році середня відвідуваність складала 2930 глядачів на матчі.

Поступове зростання інтересу до NASL почалося на початку 1970-х років. У 1971 році до ліги вступили 3 нових команди, серед яких і «Нью-Йорк Космос» — найвідоміша команда NASL. Чемпіон 1973 року «Філадельфія Атомз» мав середній показник відвідуваності 11500. В 1974—1975 роках кількість команд різко зросла до 20. Також з 1975 року в NASL почали приїжджати відомі футболісти, серед яких були Еусебіу і Пітер Бонетті. Значну увагу не лише у США, а й у світі привернув перехід до «Нью-Йорк Космос» бризильця Пеле. Пеле провів у NASL три сезони і у 1977 році завершив там кар'єру.

Згодом у 1976 році «Лос-Анджелес Азтекс» підписав контракт з Джорджом Бестом, до «Нью-Йорк Космос» перейшов Франц Бекенбауер. Багато інших відомих гравців у той час виступали за інші клуби. В сезонах з 1976 по 1980 рік в NASL було 24 команди.

З початку 1980-х років у лізі знову почалися фінансові труднощі, причиною яких були необґрунтовано велика частка зарплат гравців у загальних витратах, а також економічна криза у США, через яку власники команд змушені були закривати команди. По закінченні сезону 1981 року було ліквідовано 5 команд. Загальний дефіцит усіх 24 команд ліги склав близько 30 мільйонів доларів США[3]. Ще дві було закрито згодом за рішенням ліги, оскільки для них не вдалося знайти нових власників.

Спад продовжився і останнім сезоном NASL став сезон 1984 року.

Особливості правил

ред.

За перемогу в матчі нараховувалося шість очок. За нічию Або за перемогу в серії пенальті) в різні роки нараховувалося від 3 до 4 очок. Також за кожен забитий в основний час гол нараховувалося одне очко, але не більше трьох в одному матчі. Також в лізі деякий час існувало модифіковане правило офсайду.

Команди

ред.
Команда Роки у NASL Історія змін франшизи у NASL Виступи в інших лігах
(до або після NASL)
Атланта Аполлоз 1973 Чіфс→Аполлоз
Атланта Чіфс 1968–1972 Чіфс→Аполлоз NPSL
Атланта Чіфс (1979) 1979–1981 Керібуз→Чіфс (1979)
Балтимор Бейз 1968–1969 NPSL
Балтимор Кометс 1974–1975 Кометс→ДжозКвіксілверзСокерз
Бостон Бікенз 1968 USA
Бостон Мінітмен 1974–1976
Калгарі Бумерз 1981 Роугз→Бумерз
Каліфорнія Серф 1978–1981 Старз→Серф
Колорадо Керібуз 1978 Керібуз→Чіфс (1979)
Чикаго Мастенгз 1968 USA
Чикаго Стінг 1975–1984 MISL
Клівленд Стокерз 1968 USA
Коннектикут Байсентенніелз 1977 Байсентенніелз→Коннектикут→СтомперзДріллерз
Космос 1977–1978 Нью-Йорк→Космос→Нью-Йорк
Даллас Торнадо 1968–1981 USA
Денвер Динамоз 1974–1975 Динамоз→Кікс
Детройт Кугерз 1968 USA
Детройт Експрес 1978–1981 Експрес→Дипломатс (1981)
Едмонтон Дріллерз 1979–1982 БайсентенніелзКоннектикутСтомперз→Дріллерз
Форт-Лодердейл Страйкерз 1977–1983 ДартсГатосТорос→Страйкерз→Міннесота
Голден Бей Ерсквейкс 1983–1984 Сан-Хосе Ерсквейкс→Голден Бей MISL, WSA
Хартфорд Байсентенніелз 1975–1976 Байсентенніелз→КоннектикутСтомперзДріллерз
Х'юстон Геррікейн 1978–1980
Х'юстон Старз 1968 USA
Джексонвілл Ті Мен 1980–1982 Ті Мен→Джексонвілл ASL, USL
Канзас-Сіті Сперз 1968–1970 NPSL
Лас-Вегас Квіксілверз 1977 КометсДжоз→Квіксілверз→Сокерз
Лос-Анджелес Азтекс 1974–1981
Лос-Анджелес Вулвз 1968 USA
Мемфіс Роугз 1978–1980 Роугз→Бумерз
Маямі Гатос 1972 Дартс→Гатос→ТоросСтрайкерзМіннесота
Маямі Торос 1973–1976 ДартсГатос→Торос→СтрайкерзМіннесота
Міннесота Кікс 1976–1981 Динамоз→Кікс
Міннесота Страйкерз 1984 ДартсГатосТоросСтрайкерз→Міннесота MISL
Монреаль Олімпік 1971–1973
Монреаль Менік 1981–1983 Ф'юрі→Менік
Нью-Інгленд Ті Мен 1978–1980 Ті Мен→Джексонвілл
Нью-Йорк Космос 1971–76, 1979–84 Нью-Йорк→Нью-Йорк Космос→Нью-Йорк MISL
Нью-Йорк Дженералз 1968 NPSL
Окленд Кліпперз 1968 NPSL
Окленд Стомперз 1978 БайсентенніелзКоннектикут→Стомперз→Дріллерз
Філадельфія Atoms 1973–1976
Філадельфія Ф'юрі 1978–1980 Ф'юрі→Менік
Портленд Тімберз 1975–1982
Рочестер Ленсерз 1970–1980 ASL
Сент-Луїс Старз 1968–1977 Старз→Серф NPSL
Сан-Антоніо Сандер 1975–1976 Сандер→Team HawaiiRoughnecks
Сан-Дієго Джоз 1976 Кометс→Джоз→КвіксілверзСокерз
Сан-Дієго Сокерз 1978–1984 КометсДжозКвіксілверз→Сокерз MISL, CISL
Сан-Дієго Торос 1968 NPSL
Сан-Хосе Ерсквейкс 1974–1982 Ерсквейкс→Голден Бей
Сіетл Саундерз 1974–1983
Тампа-Бей Раудіз 1975–1984 AISA, ASL, APSL
Команда Америки 1983
Команда Гаваїв 1977 Сандер→Команда Гаваїв→Рафнекс
Торонто Бліззард 1978–1984 МетрозМетроз-Хорватія→Бліззард
Торонто Фелкенз 1968 NPSL
Торонто Метроз 1971–1974 Метроз→Метроз-ХорватіяБліззард
Торонто Метроз-Хорватія* 1975–1978 Метроз→Метроз-Хорватія→Бліззард NSL, CISL, CSL
Талса Рафнекс 1978–1984 СандерКоманда Гаваїв→Рафнекс
Ванкувер Роялз 1968 USA
Ванкувер Вайткепс 1974–1984
Вашингтон Дартс 1970–1971 Дартс→ГатосТоросСтрайкерзМіннесота ASL
Вашингтон Дипломатс 1974–1980
Вашингтон Дипломатс (1981) 1981 Експрес→Дипломатс (1981)
Вашингтон Віпс 1968 USA

Чемпіони

ред.
Рік Переможець (к-сть титулів) Фіналіст Найкраща команда
регулярного сезону (очки)
Найрезультативніший
гравець (очки)
Тренер переможців
1968 Атланта Чіфс (1) Сан-Дієго Торос Сан-Дієго Торос (186 очок)   Януш Ковалік   Філ Вуснем
1969 Канзас-Сіті Сперз (1) Атланта Чіфс Канзас-Сіті Сперз (110 очок)   Кайзер Мотаунг   Янош Бедл
1970 Рочестер Ленсерз (1) Вашингтон Дартс Вашингтон Дартс (137 очок)   Кіріакос Апостолідіс   Сел Де Роса[4]
1971 Даллас Торнадо (1) Атланта Чіфс Рочестер Ленсерз (141 очок)   Карлос Метідьєрі   Рон Ньюмен
1972 Нью-Йорк Космос (1) Сент-Луїс Старз Нью-Йорк Космос (77 очок)   Ренді Гортон   Гордон Бредлі
1973 Філадельфія Атомз (1) Даллас Торнадо Даллас Торнадо (111 очок)   Кайл Роут (мл.)   Ел Міллер
1974 Лос-Анджелес Азтекс (1) Маямі Торос Лос-Анджелес Азтекс (110 очок)   Пол Чайлд   Алекс Пероллі[5]
1975 Тампа-Бей Раудіз (1) Портленд Тімберз Портленд Тімберз (138 очок)   Стів Девід   Едді Фірмані
1976 Торонто Метроз-Хорватія (1) Міннесота Кікс Тампа-Бей Раудіз (154 очок)   Джорджо Кіналья   Домагой Капетанович
1977 Нью-Йорк Космос (2) Сіетл Саундерз Форт-Лодердейл Страйкерз (161 очок)   Стів Девід   Едді Фірмані
1978 Нью-Йорк Космос (3) Тампа-Бей Раудіз Нью-Йорк Космос (212 очок)   Джорджо Кіналья   Едді Фірмані
1979 Ванкувер Вайткепс (1) Тампа-Бей Раудіз Нью-Йорк Космос (216 очок)   Оскар Фаббіані   Тоні Вейтерз[6]
1980 Нью-Йорк Космос (4) Форт-Лодердейл Страйкерз Нью-Йорк Космос (213 очок)   Джорджо Кіналья   Геннес Вайвайлер
і   Ясін Озденак
1981 Чикаго Стінг (1) Нью-Йорк Космос Нью-Йорк Космос (200 очок)   Джорджо Кіналья   Віллі Рой
1982 Нью-Йорк Космос (5) Сіетл Саундерз Нью-Йорк Космос (203 очок)   Джорджо Кіналья[7]   Жуліо Маззеї
1983 Талса Рафнекс (1) Торонто Бліззард Нью-Йорк Космос (194 очок)   Роберто Кабаньяс   Террі Хеннессі
1984 Чикаго Стінг (2) Торонто Бліззард Чикаго Стінг (120 очок)   Стів Жунгул   Віллі Рой

Щорічні індивідуальні нагороди

ред.
Рік MVP Новачок Тренер
1968   Януш Ковалік   Кайзер Мотаунг   Філ Вуснем
1969   Пепе Фернандес   Пепе Фернандес   Янош Бедл
1970   Карлос Метідьєрі   Джим Лікер   Сал ДеРоса
1971   Карлос Метідьєрі   Ренді Гортон   Рон Ньюмен
1972   Ренді Гортон   Майк Вінтер   Казимеж Франкевич
1973   Воррен Арчібалд   Кайл Роут (мл.)   Ел Міллер
1974   Пітер Сілвестер   Даг МакМіллан   Джон Янг
1975   Стів Девід   Кріс Бар   Джон Сьюелл
1976   Пеле   Стів Печер   Едді Фірмані
1977   Франц Бекенбауер   Джим МакАлістер   Рон Ньюмен
1978   Майк Фленеган   Гері Етерінгтон   Тоні Вейтерз
1979   Йоган Кройф   Леррі Галкер   Тімо Лієкоскі
1980   Роджер Девіс   Джефф Дурган   Алан Гінтон
1981   Джорджо Кіналья   Джо Моррон   Віллі Рой
1982   Пітер Ворд   Педро ДеБріто   Джонні Джайлз
1983   Роберто Кабаньяс   Грегг Томпсон   Драган Попович
1984   Стів Жунгул   Рой Вегерле   Рон Ньюмен

Примітки

ред.
  1. http://homepages.sover.net/~spectrum/nasl/naslhist.html#HISTORY. The US Soccer History Archives. Архів оригіналу за 7 вересня 2013. Процитовано 7 травня 2017.
  2. http://homepages.sover.net/~spectrum/year/1968.html. Архів оригіналу за 26 липня 2015. Процитовано 7 травня 2017.
  3. Soccer: Is it still the sport of the '80s?, November 12, 1981. The Telegraph. Процитовано 7 травня 2017.
  4. https://news.google.com/newspapers?nid=2206&dat=19711216&id=07slAAAAIBAJ&sjid=R_MFAAAAIBAJ&pg=4257,2148965[недоступне посилання]
  5. Aztecs Face Toros For NASL Title. The Press-Courier. 24 серпня 1974. с. 19. Процитовано 20 жовтня 2016 — через Google News Archive Search.
  6. [1] [Архівовано 4 червня 2008 у Wayback Machine.]
  7. The Year in American Soccer – 1982. Homepages.sover.net. Архів оригіналу за листопада 28, 2015. Процитовано 16 жовтня 2013.

Посилання

ред.

Огляд історії футболу у США