Філ Вуснем

валлійський футболіст і тренер

Філ Вуснем (англ. Phil Woosnam, 22 грудня 1932, Монтгомеришир — 19 липня 2013, Данвуді[2][3]) — валлійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Філ Вуснем
Особисті дані
Повне ім'я Філліп Ебрагам Вуснем
Народження 22 грудня 1932(1932-12-22)
  Монтгомеришир, Уельс
Смерть 19 липня 2013(2013-07-19) (80 років)
  Данвуді, США
Поховання Arlington Memorial Parkd[1]
Громадянство  Уельс
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
? Уельс «Рексем» ? (?)
1952–1953 Англія «Манчестер Сіті» 1 (0)
1953–1954 Англія «Саттон Юнайтед» ? (?)
1954–1958 Англія «Лейтон Орієнт» 108 (19)
1958–1962 Англія «Вест Гем Юнайтед» 138 (26)
1962–1966 Англія «Астон Вілла» 111 (23)
1967–1968 США «Атланта Чіфс» 21 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1959–1960 Уельс Уельс 17 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1967–1968 США «Атланта Чіфс»
1968 США США

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Вест Гем Юнайтед» та «Астон Вілла», а також національну збірну Уельсу. Також був комісаром Північноамериканської футбольної ліги (1969-83). У 1997 році він був введений у Національну футбольну залу слави США.

Ігрова кар'єра ред.

Вуснем почав грати у футбол у шкільній команді «Монтгомерішир Скулбойз». Він зіграв вісім матчів за аматорську збірну Уельсу (дебют проти Англії в 1951 році). Також він був капітаном команди Бангорського університету у валлійській першості серед вузів.

Вуснем проходив свою військову службу в Королівському полку артилерії. Він служив разом з ще трьома майбутніми футболістами: Морісом Сеттерсом, Едді Колманом і Дунканом Едвардсом, всі троє грали за «Манчестер Юнайтед».

Розпочав грати на дорослому рівні у валійському клубі «Рексем», після чого грав за англійські «Манчестер Сіті», «Кайрсус», «Аберіствіт Таун»[4], аматорський клуб «Саттон Юнайтед» і «Міддлсекс Вондерерз», до приходу в «Лейтон Орієнт». Він дебютував за національну збірну Уельсу в матчі проти Шотландії в 1959 році, будучи ще в статусі любителя. Він представляв команду «Лондон XI» в матчі проти «Лозанни» на стадіоні «Брісбен Роуд». Вуснем був названий найкращим аматорським футболістом 1955 року.

В листопаді 1958 року Вуснем у віці 26 років перейшов у «Вест Гем Юнайтед» за 30 000 фунтів і покинув свою роботу вчителя фізики в середній школі для хлопчиків в Лейтон Каунті, щоб стати професійним футболістом. Він дебютував у матчі проти «Арсеналу» в тому ж місяці. В кінцевому підсумку валлієць зіграв 138 матчів за клуб, забив 26 голів. Він також взяв участь у 15 кубкових матчах, забивши три голи. За час гри на «Болейн Граунд» він зіграв 15 повних міжнародних матчів за збірну, в яких тричі відзначився забитим м'ячем[5].

Вуснем переїхав в «Астон Віллу» в 1962 році за 27 000 фунтів, там він забив 24 голи в 106 іграх ліги і зіграв ще два матчі за збірну[6].

Завершив професійну ігрову кар'єру у американському клубі «Атланта Чіфс», за команду якого виступав протягом 1967—1968 років. За цей час виборов титул переможця Північноамериканської футбольної ліги.

Виступи за збірну ред.

1959 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уельсу. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 17 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера ред.

Вуснем емігрував в США в 1966 році і взяв на себе посаду граючого тренера в «Атланта Чіфс». В 1968 році він привів команду до перемоги в НАСЛ, за що був названий «Тренером року».

Вуснем став головним тренером збірної США в 1968 році, а потім був призначений комісаром NASL. Йому приписують багато важливих реформ для розвитку NASL, але також його звинувачують у тому, що він наполягав на дуже великому розширенні ліги, яке незабаром призвело до її розформування. Усунутий від своїх обов'язків в якості уповноваженого NASL в 1982 році, він став керуючим директором з маркетингу Федерації футболу США. У 1997 році Вуснем включений в Національний Футбольний Зал слави.

Помер 19 липня 2013 року на 81-му році життя у Данвуді, штат Джорджія, від ускладнень, пов'язаних з раком простати і хворобою Альцгеймера[7]..

Титули і досягнення ред.

«Атланта Чіфс»: 1968

Особисте життя ред.

Вуснем був двоюрідним братом гольфіста Іана Вуснема[en] і племінником футболіста Макса Вуснема[en][3].

Примітки ред.

  1. Find a Grave — 1996.
  2. Goodbye Phil. bigapplesoccer.com. 20 липня 2013. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 20 липня 2013. 
  3. а б Davies, Gareth; Garland, Ian (1991). Who's Who of Welsh International Soccer Players. Bridge Books. с. 221–222. ISBN 1-872424-11-2. 
  4. Parry, Peter (1987). The Old Black and Green. Aberystwyth Town FC. с. 106. ISBN 0-9512172-0-8. 
  5. Hogg, Tony (2005). who's Who of West Ham United. Profile Sports Media. с. 217–218. ISBN 1-903135-50-8. 
  6. Philip Abraham Woosnam. Aston Villa Player Database. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 26 січня 2010. 
  7. Chiefs legend Phil Woosnam passes away. www.ajc.com. 20 липня 2013. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 21 липня 2013. 

Посилання ред.