Відкрити головне меню

Філ Вуснем

валлійський футболіст і тренер

Філ Вуснем (англ. Phil Woosnam, 22 грудня 1932, Монтгомеришир — 19 липня 2013, Данвуді[1][2]) — валлійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Філ Вуснем
Особові дані
Повне ім'я Філліп Ебрагам Вуснем
Народження 22 грудня 1932(1932-12-22)
  Монтгомеришир, Уельс
Смерть 19 липня 2013(2013-07-19) (80 років)
  Данвуді, США
Громадянство Flag of Wales (1959–present).svg Уельс
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
? Уельс «Рексем» ? (?)
1952–1953 Англія «Манчестер Сіті» 1 (0)
1953–1954 Англія «Саттон Юнайтед» ? (?)
1954–1958 Англія «Лейтон Орієнт» 108 (19)
1958–1962 Англія «Вест Гем Юнайтед» 138 (26)
1962–1966 Англія «Астон Вілла» 111 (23)
1967–1968 США «Атланта Чіфс» 21 (9)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1959–1960 Уельс Уельс 17 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1967–1968 США «Атланта Чіфс»
1968 США США

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Вест Гем Юнайтед» та «Астон Вілла», а також національну збірну Уельсу. Також був комісаром Північноамериканської футбольної ліги (1969-83). У 1997 році він був введений у Національну футбольну залу слави США.

Ігрова кар'єраРедагувати

Вуснем почав грати у футбол у шкільній команді «Монтгомерішир Скулбойз». Він зіграв вісім матчів за аматорську збірну Уельсу (дебют проти Англії в 1951 році). Також він був капітаном команди Бангорського університету у валлійській першості серед вузів.

Вуснем проходив свою військову службу в Королівському полку артилерії. Він служив разом з ще трьома майбутніми футболістами: Морісом Сеттерсом, Едді Колманом і Дунканом Едвардсом, всі троє грали за «Манчестер Юнайтед».

Розпочав грати на дорослому рівні у валійському клубі «Рексем», після чого грав за англійські «Манчестер Сіті», «Кайрсус», «Аберіствіт Таун»[3], аматорський клуб «Саттон Юнайтед» і «Міддлсекс Вондерерз», до приходу в «Лейтон Орієнт». Він дебютував за національну збірну Уельсу в матчі проти Шотландії в 1959 році, будучи ще в статусі любителя. Він представляв команду «Лондон XI» в матчі проти «Лозанни» на стадіоні «Брісбен Роуд». Вуснем був названий найкращим аматорським футболістом 1955 року.

В листопаді 1958 року Вуснем у віці 26 років перейшов у «Вест Гем Юнайтед» за 30 000 фунтів і покинув свою роботу вчителя фізики в середній школі для хлопчиків в Лейтон Каунті, щоб стати професійним футболістом. Він дебютував у матчі проти «Арсеналу» в тому ж місяці. В кінцевому підсумку валлієць зіграв 138 матчів за клуб, забив 26 голів. Він також взяв участь у 15 кубкових матчах, забивши три голи. За час гри на «Болейн Граунд» він зіграв 15 повних міжнародних матчів за збірну, в яких три рази відзначився забитим м'ячем[4].

Вуснем переїхав в «Астон Віллу» в 1962 році за 27 000 фунтів, там він забив 24 голи в 106 іграх ліги і зіграв ще два матчі за збірну[5].

Завершив професійну ігрову кар'єру у американському клубі «Атланта Чіфс», за команду якого виступав протягом 1967—1968 років. За цей час виборов титул переможця Північноамериканської футбольної ліги.

Виступи за збірнуРедагувати

1959 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уельсу. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 2 роки, провів у формі головної команди країни 17 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренераРедагувати

Вуснем емігрував в США в 1966 році і взяв на себе посаду граючого тренера в «Атланта Чіфс». В 1968 році він привів команду до перемоги в НАСЛ, за що був названий «Тренером року».

Вуснем став головним тренером збірної США в 1968 році, а потім був призначений комісаром NASL. Йому приписують багато важливих реформ для розвитку NASL, але також його звинувачують у тому, що він наполягав на дуже великому розширенні ліги, яке незабаром призвело до її розформування. Усунутий від своїх обов'язків в якості уповноваженого NASL в 1982 році, він став керуючим директором з маркетингу Федерації футболу США. У 1997 році Вуснем включений в Національний Футбольний Зал слави.

Помер 19 липня 2013 року на 81-му році життя у Данвуді, штат Джорджія, від ускладнень, пов'язаних з раком простати і хворобою Альцгеймера[6]..

Титули і досягненняРедагувати

Особисте життяРедагувати

Вуснем був двоюрідним братом гольфіста Іана Вуснема[en] і племінником футболіста Макса Вуснема[en][2].

ПриміткиРедагувати

  1. Goodbye Phil. bigapplesoccer.com. 2013-07-20. Архів оригіналу за 2013-08-31. Процитовано 2013-07-20. 
  2. а б Davies, Gareth; Garland, Ian (1991). Who's Who of Welsh International Soccer Players. Bridge Books. с. 221–222. ISBN 1-872424-11-2. 
  3. Parry, Peter (1987). The Old Black and Green. Aberystwyth Town FC. с. 106. ISBN 0-9512172-0-8. 
  4. Hogg, Tony (2005). who's Who of West Ham United. Profile Sports Media. с. 217–218. ISBN 1-903135-50-8. 
  5. Philip Abraham Woosnam. Aston Villa Player Database. Архів оригіналу за 2012-10-08. Процитовано 26 January 2010. 
  6. Chiefs legend Phil Woosnam passes away. www.ajc.com. 2013-07-20. Архів оригіналу за 2013-08-31. Процитовано 2013-07-21. 

ПосиланняРедагувати