Едді Фірмані

південноафриканський футболіст і футбольний тренер

Едвін Рональд «Едді» Фірмані (англ. Edwin Ronald "Eddie" Firmani, нар. 7 серпня 1933, Кейптаун) — італійський футболіст південноафриканського походження, що грав на позиції нападника, у тому числі за національну збірну Італії.

Ф
Едді Фірмані
Едді Фірмані
Едді Фірмані
Особисті дані
Народження 7 серпня 1933(1933-08-07) (90 років)
  Кейптаун, ПАР
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1949-1950 ПАР «Кейптаун Клайд»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1950–1955 Англія «Чарльтон Атлетик» 101 (41)
1955–1958 Італія «Сампдорія» 83 (52)
1958–1961 Італія «Інтернаціонале» 82 (48)
1961–1963 Італія «Дженоа» 62 (25)
1963–1965 Англія «Чарльтон Атлетик» 55 (32)
1965–1967 Англія «Саутенд Юнайтед» 55 (24)
1967–1968 Англія «Чарльтон Атлетик» 10 (6)
1975 США «Тампа-Бей Роудіс» 1 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1956–1958 Італія Італія 3 (2)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1967–1970 Англія «Чарльтон Атлетик»
1975–1977 США «Тампа-Бей Роудіс»
1977–1979 США «Нью-Йорк Космос»
1980 США «Філадельфія Фьюрі»
1981–1982 Канада «Монреаль Манік»
1984 США «Нью-Йорк Космос»
1985—1990 Кувейт «Казма»
1990 Ірак «Ат-Талаба»
1991 Канада «Монтреаль Супра»
1993 Канада «Монреаль Імпакт»
1996 США «Нью-Йорк Метростарс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 грудня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 грудня 2020.

*** Тільки на посаді головного тренера.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер, відомий роботою у Північній Америці, де тричі приводив свої команди до перемог у Північноамериканській футбольній лізі.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 7 серпня 1933 року в південноафриканському Кейптауні. Вихованець футбольної школи місцевого «Кейптаун Клайд».

1950 року юнак перебрався до Англії, де став гравцем команди «Чарльтон Атлетик», в якій швидко став одним з лідерів атак і за п'ять сезонів відзначився 41 забитим голом у 101 грі англійської першості.

У 1955 році перейшов до італійської «Сампдорії», яка сплатила за трансфер нападника 35 тисяч фунтів, що на той час стало рекордною трансферною сумою для англійських клубів. Загалом вівдіграв в Італії вісім сезонів — по три в «Сампдорії» та «Інтернаціонале», а згодом ще два у складі «Дженоа» (включаючи один у другому дивізіоні). У складі «Сампдорії» і «Інтера» незмінно був серед найкращих бомбардирів не лише своєї команди, але й Серії A загалом. Сумарно за сім сезонів, проведених у цьому турнірі, відзначився 108-ма голами у 194 іграх, що робить його одним з найефективніших нападників в історії елітного італійського дивізіону.

1963 року повернувся до Англії, знову ставши гравцем «Чарльтон Атлетика», а за два роки продовжив виступи у «Саутенд Юнайтед», де продовжував бути лідером атак. Завершував ігрову кар'єру протягом 1967–1968 років у тому ж клубі «Чарльтон Атлетик», вже в статусі граючого тренера. Значно пізніше, вже у 1975, працюючи у США, одного разу вийшов на поле у складі команди «Тампа-Бей Роудіс», яку на той час тренував.

Виступи за збірну

ред.

Невдовзі після переїзду до Італії отримав громадянство цієї країни, вихідцем з якої був його дід, і, відповідно, право виступати за її збірну.

У листопаді 1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії грою Кубка Центральної Європи 1955—1960 проти команди Швейцарії, в якій став автором єдиного гола своєї команди. Загалом за три роки взяв участь у трьох іграх за збірну, в яких відзначився двома голами.

Кар'єра тренера

ред.

Перший досвід тренерської роботи отримав у «Чарльтон Атлетик», де був граючим тренером в сезоні 1967/68, після чого ще два роки тренував цю команду другого англійського дивізіону.

Із середини 1970-х до середини 1980-х працював у Північній Америці, де тренував низку команд місцевої футбольної ліги, У першому ж сезоні роботи на американському континенті, у 1975, виграв це змагання з командою «Тампа-Бей Роудіс». Згодом двічі повторив це досягнення у 1977 і 1978 роках на чолі команди «Нью-Йорк Космос».

Протягом 1985—1990 років працював на Близькому Сході, де тренував кувейтську команду Казма», а згодом нетривалий час працював з іракським клубом «Ат-Талаба».

Завершував тренерську кар'єру знову у Північній Америці, де протягом 1990-х потренував «Монтреаль Супра», «Монреаль Імпакт» та «Нью-Йорк Метростарс».

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів в Італії

ред.
Сезон Команда Чемпіонат
Ліга Ігор Голів
1955–56   «Сампдорія» A 29 17
1956–57 A 21 12
1957–58 A 33 23
Усього за «Сампдорію» 83 52
1958–59   «Інтернаціонале» A 30 20
1959–60 A 24 12
1960–61 A 28 16
Усього за «Інтернаціонале» 82 48
1961–62   «Дженоа» B 33 17
1962–63 A 29 8
Усього за «Дженоа» 62 25
Усього за кар'єру 227 125

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-11-1956 Берн Швейцарія   1 – 1   Італія Кубок Центральної Європи 1955—1960 1
25-4-1957 Рим Італія   1 – 0   Північна Ірландія Відбір до ЧС 1958 -
23-3-1958 Відень Австрія   3 – 2   Італія Кубок Центральної Європи 1955—1960 1
Усього Матчів 3 Голів 2

Титули і досягнення

ред.

Особисті

ред.
Кубок Італії з футболу 1958—1959 (8 голів)

Як тренера

ред.
«Тампа-Бей Роудіс»: 1975
«Нью-Йорк Космос»: 1977, 1978

Посилання

ред.