Пєшкова Майя Лазарівна
Майя Лазаріївна Пєшкова (уроджена Давидович; 22 вересня 1946, Сороки, Молдавська РСР — 23 жовтня 2021, Москва, Росія) — російська журналістка, літературний критик, оглядач радіостанції «Ехо Москви»[1].
| Пєшкова Майя Лазарівна | |
|---|---|
| рос. Майя Лазаревна Пешкова | |
| Народилася |
22 вересня 1946 Сороки, Молдавська РСР, СРСР |
| Померла |
23 жовтня 2021 (75 років) Москва, Росія |
| Країна |
 Росія |
| Діяльність | radio journalist, хімік, літературний критик |
| Alma mater | Державний університет Молдови |
| Знання мов | російська, їдиш і англійська |
| Заклад | N.S. Kurnakova Institute of General and Inorganic Chemistryd і Ехо Москви |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Ранні роки ред.
Народилася 22 вересня 1946 року в Сороках у родині продавця хлібної крамниці, учасника німецько-радянської війни Лейзера Давидовича Давидовича (1901—1979)[2] та касирки-приймальниці у взуттєвій майстерні Етлі Гершовни Давидович (1907—19[3] У сім'ї був також старший брат Рувен Лейзерович Давидович (нар.. 1930), доктор хімічних наук, професор та завідувач лабораторії хімії рідкісних металів, головний науковий співробітник Інституту хімії Далекосхідного відділення РАН (Владивосток)[4][5][6] . Закінчила школу зі срібною медаллю, а також хімічний факультет Кишинівського державного університету[7] .
Робота та творча діяльність ред.
Трудову діяльність розпочала в 17-річному віці, займалася перекладами математичної літератури з англійської мови, пізніше синхронними перекладами з їдишу[8] . З початку 1970-х і до початку 1990-х років працювала в Інституті загальної та неорганічної хімії імені М. С. Курнакова.
У другій половині 1980-х років здобула другу вищу освіту — поліграфічну. У 1992 році почала працювати на радіостанції "Ехо Москви ": була автором програм «Не минулий час» (про людей та події минулих днів), «Книжкове казино» (про книжкові новинки), «Дитячий майданчик», «Титульний лист», «Книги та довкола». У співавторстві з Юрієм Буслаєвим випустила платівку «Срібні брязкальця» про життя та творчість Марини Цвєтаєвої . Останній ефір на «Ехо Москви» провела 12 вересня 2021 року.
Смерть ред.
Померла 23 жовтня 2021 року в Москві внаслідок захворювання на COVID-19[9] . Похована у Балашисі 27 жовтня[10] .
Нагороди та звання ред.
- Срібна медаль Олександра Блока (2006)
- Подяка Федерального агентства з друку та масових комунікацій (2007)[11]
- Премія імені Артема Боровика у номінації «Радіо» (2010)[12][13]
- Премія « Книжковий черв'як» (2018)
Бібліографія ред.
- Майя Пешкова. Непрошедшее время. — Москва : Издательство АСТ, 2018. — 286 с. — ISBN 978-5-17-108907-8. Архивная копия от 23 октября 2021 на Wayback Machine
Примітки ред.
- ↑ Майя Лазаревна Пешкова. Издательство Вита Нова. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Лейзер Давидович Давидович на сайте «Память народа». Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Р. И. Давидович «Воспоминания учёного-химика». Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Михаил Хазин «Не пропустите: в эфире Майя Пешкова». Архів оригіналу за 18 лютого 2008. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Воспоминания учёного-химика. Архів оригіналу за 20 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Рувен Лейзерович Давидович. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Майя Пешкова. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Сергей Бунтман. Интервью с Майей Пешковой. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
- ↑ Умерла журналист "Эха Москвы" Майя Пешкова. ТАСС. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 жовтня 2021.
- ↑ Сегодня состоялись похороны литературного обозревателя «Эха Москвы» Майи Пешковой. Эхо Москвы. 27 жовтня 2021. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Журналист «Эхо Москвы» Майя Пешкова получила благодарность Федерального агентства по печати и массовым коммуникациям. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 9 листопада 2020.
- ↑ Майя Пешкова с «Эха Москвы» получила премию Артёма Боровика
- ↑ Майя Пешкова получила премию Артёма Боровика