Пушкарі I
Пушкарі I — верхньопалеолітична стоянка в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області (Україна). Розташована на високому правому березі Десни на Пушкарівському мисі поблизу села Пушкарі в околицях міста Новгород-Сіверська, поруч зі стоянками Погон і Бугорок (Пушкарі IX)[1].
Стоянка має радіовуглецеве датування 20 тис. років тому (абсолютні дати в діапазоні від 19 010±220 до 21 000±400 років) і пов'язується з максимумом Валдайського зледеніння (вюрма). Стоянка Пушкарі I є давнішою, ніж сусідні стоянки — Чулатове II і, ймовірно, Мізинська.
1938 року на стоянці Пушкарі I знайдено коронку другого верхнього лівого моляра, що відрізнявся більшими розмірами і дещо примітивною будовою. Описав М. А. Гремяцький[ru][2]. 2010 року на території верхньопалеолітичної стоянки Пушкарі I виявлено зуб, ідентифікований як верхній другий лівий премоляр (Р2)[3][4].
Загальний характер кремінного інвентарю свідчить про те, що стоянка Пушкарі була стоянкою-майстернею з розщеплення кременю, так само, як і деякі верхньопалеолітичні пам'ятки Руської рівнини: Хотильове II[ru], Зарайськ[ru], Гагарино, Єлисеєвичі I, Тимонівка I[5]. Серед верхньопалеолітичних стоянок України стоянка Пушкарі I за своїм кременевим інвентарем стоїть осібно, нагадуючи східноґраветтські стоянки Костенки I, Борщове I, Гагарино і Бердиж.
Стоянки Пушкарі I, Межиріцька, Добраничівська, Тимонівка I, Тимонівка II, Супонєво, Юдинове, Гінці, Кирилівська, Мізинська, Радомишль, Бердиж, Авдіївська і Хотильове II утворюють Дніпро-Деснинський район мисливців на мамутів[6]. Пушкарі I входить до складу Новгород-Сіверського палеолітичного району разом зі стоянками Новгород-Сіверська, Чулатове, Мізин, Бужанка[7].
Література ред.
- В. И. Беляева. Пушкари I . Характеристика поселения. Археологический альманах 9, Донецк, 2000
- В. И. Беляева. Пушкари I: Характеристика культурного слоя. 2002 г., 156 стр.
- В. И. Беляева. Кремнёвая индустрия Пушкарей I. Верхний палеолит верхний плейстоцен: динамика природных событий и периодизация археологических культур. СПб., 2002 С. 132—137.
- Хлопачёв Г. А. Обработанная кость Пушкарей 1 (раскопки 1981—1997 гг.) // Пушкаревский сборник: по материалам исследований палеолитической стоянки Пушкари 1. Вып. 1. СПб., 1997. С. 59-64.
Примітки ред.
- ↑ Борисковский П. И. Палеолитическая стоянка Пушкари I
- ↑ Палеолит Верхнего Поднепровья. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
- ↑ Халдеева Н. И., Беляева В. И., Зубов А. А., Харламова Н. В. Исследование зубов верхнепалеолитической стоянки Пушкари I // Вестник антропологии, 2011, № 19 с. 85-95
- ↑ Халдеева Н. И., Беляева В. И., Зубов А. А., Харламова Н. В. Два зуба из раскопов верхнепалеолитической стоянки Пушкари I. Одонтологический анализ (стр. 33)
- ↑ М. П. Андреева, В. И. Беляева, Г. Н. Поплевко. Скребки верхнепалеолитической стоянки Пушкари 1 (Технико-технологический анализ). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
- ↑ Аникович М. В. Повседневная жизнь охотников на мамонтов. 2014
- ↑ Палеолит Верхнего Поднепровья[недоступне посилання з Июнь 2019]
Посилання ред.
- Пушкарівська палеолітична експедиція. iananu.org.ua. Процитовано 24 травня 2022.
- Селезнев, Алексей Борисович (1996). Технология первичного расщепления стоянки Пушкари 1 (в сравнительном освещении) (ru-RU) . Процитовано 24 травня 2022.