Пучков Герман Іванович

Пучков Герман Іванович
Народження	19 жовтня 1923; Слов’янськ, Бахмутська округа, Донецька губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	9 липня 1981 (57 років); Пінськ, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР
Поховання	Пінськ
Країна	СРСР
Приналежність
Рід військ	авіація
Партія	КПРС
Звання	Капітан авіації
Формування	70-й гвардійський штурмовий авіаційний полк
Командування	авіаланкою
Війни / битви	Німецько-радянська війна

Герман Іванович Пучков (1923—1981) — командир ланки 70-го гвардійського штурмового авіаційного полку, 3-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії, 9-го штурмового авіаційного корпусу, 16-ї повітряної армії, 1-го Білоруського фронту, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1946).

Біографія ред.

Народився 25 жовтня 1923 року у місті Слов'янськ нині Донецької області у сім'ї робітника. Українець. Освіта середня.

У Червоній Армії з 1940 року. Закінчив Ворошиловградську військово-авіаційну школу пілотів у 1942 році. Член КПРС із 1943 року.

Брав участь у боях Німецько-радянської війни з серпня 1942 року. Воював на Північно-Західному, 2-му Прибалтійському, 2-му та 1-му Білоруських фронтах. Бився на літаку Іл-2 у складі 74-го (із 18 березня 1943 р. — 70-го гвардійського) штурмового авіаційного полку 243-й (із 18 березня 1943 — 3-й гвардійської) штурмової авіаційної дивізії.

Брав участь у Дем'янській (15—28 лютого 1943 року) та Староруській (4 — 19 березня 1944 року) наступальних операціях — складових частинах малоуспішної операції «Полярна зірка» з розгрому німецької групи армій «Північ», у Люблін-Берестейській наступальній операції — 2 серпня 1944 року), складової частини Білоруської стратегічної операції «Багратіон», у Варшавсько-Познанській наступальній операції (14 січня — 3 лютого 1945 року) — складової частини Висло-Одерської стратегічної операції; Східно-Померанській стратегічній наступальній операції (10 лютого — 4 квітня 1945); Берлінській стратегічній наступальній операції (16 квітня — 8 травня 1945 року).

До кінця війни командир ланки гвардії старший лейтенант Пучков здійснив 102 бойові вильоти. Знищив 8 танків, 46 вантажних автомашин, 2 автобуси, 30 гармат польової та зенітної артилерії, 8 мінометів, до 20 возів, 1 бензоцистерну, до 20 залізничних вагонів, до 200 солдатів та офіцерів супротивника. Знищив 12 літаків на аеродромах супротивника, у 25 повітряних боях збив 3 ворожі літаки.

Був учасником параду Перемоги в Москві, який відбувся 24 червня 1945 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за вміле виконання бойових завдань, мужність і героїзм, виявлені під час завдання штурмових ударів по супротивнику, Пучкову Герману Івановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі. Медаль № 7057.

Після війни продовжував служити у ВПС СРСР і в 1955 був звільнений у запас у званні капітана.

Жив і працював у місті Пінськ Берестейської області Білоруської РСР. Помер після тривалої та тяжкої хвороби 9 липня 1981 року в місті Пінську. Похований на міському цвинтарі.

Пам'ять ред.

Могила Пучкова Г. І. в Пінську є пам'яткою архітектури, історії та культури^[1].
Ім'ям Г. І. Пучкова названа одна з вулиць у Гродно.

Нагороди ред.

За доблесть та мужність у боях Німецько-радянської війни указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1944 року гвардії старшому лейтенанту Пучкову Герману Івановичу було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Примітки ред.

↑ Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.

Посилання ред.

Пучков Герман Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Пучков Герман Іванович. [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Усі Герої Радянського Союзу, народжені у Донецькій області. Частина 5 [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.]

[1] Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.

[1]