Пустовойтенко Валерій Павлович

Вале́рій Па́влович Пустово́йтенко (нар. 23 лютого 1947, с. Адамівка[1], Березанського району, Миколаївської області, Українська РСР, СРСР) — український політик, прем'єр-міністр України з 16 липня 1997 по 22 грудня 1999.

Валерій Павлович Пустовойтенко
Валерій Павлович Пустовойтенко

Час на посаді:
9 червня 2001 — 30 квітня 2002
Президент  Кучма Леонід Данилович
Прем'єр-міністр  Кінах Анатолій Кирилович
ПопередникКостюченко Леонід Михайлович
НаступникКірпа Георгій Миколайович

Час на посаді:
16 липня 1997 — 22 грудня 1999
ПрезидентКучма Леонід Данилович
ПопередникЛазаренко Павло Іванович
НаступникЮщенко Віктор Андрійович

Голова Дніпропетровської міської ради та міськвиконкому
Час на посаді:
1989 — 1993
ПопередникОлександр Мигдєєв
НаступникВіктор Меркушов

Народився23 лютого 1947(1947-02-23) (71 рік)
с. Адамівка (нині у складі смт Березанка), Березанський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР СРСР
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Політична партіяНДП
РідняІван Пустовойтенко
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Почесна відзнака Президента України
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Заслужений будівельник України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПРС 15 травня 1990 10 травня 1994
4-го скликання
НДП 14 травня 2002 25 травня 2006

Зміст

Молоді рокиРедагувати

Народився в сім'ї колгоспників.

Закінчив Одеське ремісниче училище № 9. Навчався в Одеському політехнічному та Дніпропетровському інженерно-будівельному інститутах. Доктор технічних наук. Кандидатська дисертація «Геотехнічне обґрунтування технології будівництва підземних об'єктів в Україні» (1996). Докторська дисертація «Теорія і практика освоєння підземного простору України в умовах розвитку геотехногенних процесів» (Національна гірнича академія України, 2002).

19841986 — керуючий трестом «Дніпробудмеханізація».

19861987 — голова виконкому Бабушкінської районної ради м. Дніпро.

З 1987 р. — заступник голови виконкому Дніпропетровської міської ради.

Початок політичної кар'єриРедагувати

У березні 1990 р. обраний народним депутатом України.

У квітні — вересні 1993 — міністр Кабінету Міністрів України.

Від жовтня 1993 р. до липня 1994 р. — заступник голови кредитно-фінансового союзу «Експобанк».

Від липня 1994 р. до липня 1997 р. — міністр Кабінету Міністрів України.

Прем'єр-міністрРедагувати

Від 16 липня 1997 р. очолив Кабінет Міністрів України одразу після Лазаренка. Під його керівництвом уряд намагався активно співпрацювати в Верховною Радою, подаючи на розгляд важливі законопроекти, необхідні для життєдіяльності країни. Його урядові вдалося забезпечити значне наповнення Держбюджету, а цінова ситуація була контрольованою і передбачуваною. Пізніше вона допомогла розвиткові вітчизняної харчової промисловості і сприяла збільшенню частки на ринку малого бізнесу. Збільшився експорт товарів та послуг.

З 1999 року — співголова Всеукраїнського об'єднання демократичних сил «Злагода».

Після інавгурації Президента України Л.Кучми у листопаді 1999 р. уряд В.Пустовойтенка склав повноваження згідно з Конституцією України.

Кар'єра після відставки з посади прем'єраРедагувати

З липня 1996 по серпень 2000 року очолював Федерацію футболу України.

Після відставки зайнявся партійною роботою. Від травня 1999 р. до травня 2006 р. — голова Народно-демократичної партії.

Від 9 червня 2001 р. до 30 квітня 2002 p. — міністр транспорту України в уряді А.Кінаха.

20022006 — народний депутат України.

У травні 2006 р. виконував обов'язки заступника голови Київської міської держадміністрації, але на цій посаді не залишився.

З 9 квітня 2010 р. по 25 лютого 2014 р. — радник Президента України

Член Ради старійшин (на чолі з Л. Кравчуком).

Викладає в Академії муніципального управління, працював головним радником голови спостережної ради Комерційного банку «Даніель».

Член Політради НДП.

Кавалер міжнародного ордена Святого Станіслава.

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[2]

ПриміткиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Л. В. Губерський. Пустовойтенко Валерій Павлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • В. Головко. Пустовойтенко Валерій Павлович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.614 ISBN 978-966-611-818-2

ПосиланняРедагувати