Відкрити головне меню

Пульгукса (кор. 불국사, дослівно «Монастир буддистської країни») — буддистський монастир у провінції Кенсан-намдо, Республіка Корея, за 13 км на південний схід від міста Кенджу. Монастир включає в себе сім об'єктів зі списку Національних скарбів Кореї: кам'яні пагоди Таботхап та Соккатхап, міст Чхонгунге і дві позолочені бронзові статуї Будди. Вважається шедевром буддистського мистецтва епохи Сілла. 1995 року храм було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО разом з гротом Соккурам.

Пульгукса
Seokguram Grotto and Bulguksa Temple [1]
Світова спадщина
Bulguksa 8360.jpg
35°47′42″ пн. ш. 129°20′57″ сх. д. / 35.79500° пн. ш. 129.34917° сх. д. / 35.79500; 129.34917
Країна Південна Корея Південна Корея
Тип Культурний
Критерії i, iv
Об'єкт № 736
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 1995 (19 сесія)
Пульгукса (Південна Корея)
Пульгукса

Пульгукса у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Згідно з хроніками, первинний храм на території сучасної Пульгукса був побудований 528 року. У Самгук Юса міститься запис про те, що нинішній храм був споруджений 751 року Кім Де Соном для заспокоєння духу його предків. Будівництво було закінчено незабаром після його смерті 774 року. Новий храм отримав назву Пульгукса («Храм землі Будди»).

В епоху династії Корі та ранньої династії Чосон храм був частково перебудований. Під час Імждинської війни у період між 1592 і 1598 роками дерев'яні будівлі було спалено. 1604 року почалася реконструкція та розширення храму. До 1805 року було проведено близько 40 будівельних та відновлювальних робіт. Під час японського колоніального правління 1910—1945 років японці почали реставрацію храму, яка не була доведена до кінця.

1966 року почалася часткова реставрація храму. Незабаром після цього президент Південної Кореї Пак Чон Хі виступив з ініціативою провести загальну перебудову храму, після чого Пульгукса набула сучасного вигляду.

СтруктураРедагувати

 
Мапа головного комплексу

«Соккемун», вхід до храму, має два сходових прольоти і міст, що занесений до списку Національних скарбів за номером 23. Сходи мають 33 сходинки, що символізують 33 кроки до просвітління. Нижня частина, «Чхонгунге», що складається з 17 сходинок, має 6,3 метра в довжину. Верхня частина «Пегунге» завдовжки 5,4 метра складається з 16 сходинок. Сходи ведуть до брами «Чахамун».

У дворі храму знаходяться дві пагоди, що є доволі незвично для буддійських храмів Кореї. Триповерхова пагода Соккатхап (Пагода Сак'ямуні) заввишки 8,2 метра є кам'яною пагодою, що споруджена в традиційному корейському стилі з простими лініями та мінімальним оздобленням. Вік Соккатхап — більше 13 століть. Таботхап (Пагода скарбів) заввишки 10,4 метра, на відміну від Соккатхап, відома своїми вишуканими орнаментами. Її зображення можна зустріти на південнокорейських монетах номіналом 10 вон. Табодап та Соккадап входять до списку національних скарбів під номерами 20 та 21.


Перша в світі друкована книгаРедагувати

У 1966 році в храмі був знайдений ксилографічний текст Ушніша Віджая Дхарані сутри[en], що датується приблизно 704-751 роками н.е.[2][3][4][5][6][7] Сувій надрукований на японському папері розміром 8 × 630 см і є найбільш раннім зразком друкарської книги в світі.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. The World’s Oldest Woodblock Print. londonkoreanlinks.net. Процитовано 2013-09-01. 
  3. North Korea — Silla. Countrystudies.us. Процитовано 2009-12-03. 
  4. A History of Writings in Japanese and Current Studies in the Field of Rare Books in Japan - 62nd IFLA General Conference. Ifla.org. Процитовано 2009-12-03. 
  5. Gutenberg and the Koreans: The Invention of Movable Metal Type Printing in Korea. Rightreading.com. 2006-09-13. Процитовано 2009-12-03. 
  6. by Cho Woo-suk, JoongAng Daily, November 22, 2004. Eng.buddhapia.com. Архів оригіналу за 2011-07-19. Процитовано 2009-12-03. 
  7. National Treasure No. 126-6, by the Cultural Heritage Administration of South Korea (in Korean). jikimi.cha.go.kr. Процитовано 2009-12-28. 

ПосиланняРедагувати