Відкрити головне меню

Пак Чон Хі (кор. 박정희, 朴正熙, Park Jeong-hee; 14 листопада 1917 — 26 жовтня 1979) — голова (диктатор, потім також президент) Республіки Корея (17 грудня 1963 — 26 жовтня 1979). Виконувач обов'язки прем'єр-міністра Кореї (18 червня 1962 — 9 липня 1962). Відомий як своїми реформами, що дозволили економіці стати одною з найкращих у світі, так і політичними репресіями.

Пак Чон Хі
박정희
Пак Чон Хі 박정희
Пак Чон Хі, 1963 рік

3-тій Президент Республіки Корея
Час на посаді:
17 грудня 1963 — 26 жовтня 1979
ПопередникЮн Бо Сон
НаступникЧхве Гю Ха

Народився14 листопада 1917(1917-11-14)
Кумі, Кьонсан-Пукто, Корея під керівництвом Японії (нині Республіка Корея)
Помер26 жовтня 1979(1979-10-26) (61 рік)
Сеул, Республіка Корея
ДітиПак Кин Хе
Особистий підписPark Chung-hee signature.svg

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Основні відомостіРедагувати

Народився 30 вересня 1917 в Кумі, Кьонсан-Пукто, в той час Корея перебувала під владою Японії. Його батьками були Пак Сон Бін і Пек Нам Хі, у нього було шестеро старших братів і сестер. Незважаючи на те, що сім'я Пака була незнатного походження, в 1932 році він вступив до престижної вчительської гімназії в місті Тайко (Тегу) і закінчив її в 1937, після чого протягом кількох років викладав в Бункеї (Мунгені).

У молодості був офіцером японської армії, воював проти партизан. Під час служби в армії Пак носив японське ім'я Такакі Масао (яп. 高木 正雄). Після війни був звільнений з армії. Під час Корейської війни 1950–1953 років повернувся до армії, відзначився в боях, отримав звання генерала.

У 1960 році взяв участь у поваленні диктатора Лі Син Мана, в 1961 році — у новому військовому перевороті.

2 липня 1961 року очолив Військово-революційний комітет. Спочатку намагався «оздоровити» країну переслідуванням корупціонерів і політичними репресіями, але наштовхнувся на протидію навіть у середовищі власних прихильників. У 1963 році виступив з визнанням своїх помилок, і незабаром після цього переміг на виборах, ставши президентом Південної Кореї, а потім виграв і другі вибори, після чого змінив конституцію, прибравши з неї пункт про обмеження на два президентські терміни і ввів положення про обрання президента парламентом, після чого був обраний на новий термін.

У зовнішній політиці поступово дистанціювався від США і в той же час розвивав добросусідські відносини з Японією, традиційним ворогом Кореї. Проголосив політику «опори на власні сили» («чучхесон»). Однак, на відміну від КНДР, де не було ні політичної, ні економічної свободи, в Південній Кореї під час придушення політичної опозиції всіляко заохочувалася економічна ініціатива.

26 жовтня 1979 року Пака убив голова південнокорейської розвідки Кім Джегю.

ПосиланняРедагувати