Ольга Пужаковська
Ольга Пужаковська, до шлюбу Мухіна (нар. 16 лютого 1990, Рахів, Закарпатська область, Україна) — українська театральна менеджерка, культурологиня, феміністка, пластунка. Директорка-художня керівниця Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки[1], членкиня Національної спілки театральних діячів України[1], членкиня ЛММГО «Мистецька майстерня “Драбина”»[2][3], співзасновниця Першої сцени сучасної драматургії «Драма.UA»[1].
Ольга Пужаковська | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 16 лютого 1990 (34 роки) Рахів, Закарпатська область, Україна | |||
Національність | Українка | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | культурна менеджерка, театральна менеджерка, громадська діячка, пластунка | |||
Нагороди та премії | ||||
подяка за вагомий внесок у розвиток культури міста Львова, високий професіоналізм та з нагоди перемоги у Програмі відзначення менеджерів міждисциплінарних проєктів подяка Львівської міської ради у номінації “Театральне мистецтво” за реалізацію проєктів в галузі театрального мистецтва | ||||
| ||||
Життєпис
ред.Народилася і виросла у м. Рахів Закарпатської області. Навчалася у Рахівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №2, яку закінчила у 2007 році з золотою медаллю. Навчалася у Рахівській дитячій музичній школі, клас фортепіано. З 2000 року — членкиня національної скаутської організації України "Пласт". З 2008 — у мистецькому курені "Літавиці". Одружена.
Навчання
ред.У 2012 закінчила факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю культурологія[4] (диплом маґістерки)[1]. Магістерська робота: “Трактування поняття “традиції” в мистецтві модернізму та авангарду України (на прикладі праць Михайла Бойчука та Казимира Малевича)”.
З лютого по травень 2014 навчалася у “Школі журналістики УКУ” (керівник – Володимир Павлів)[5].
30 червеня 2014 пройшла семінар від литовського театрального критика та менеджера Аудроніса Люги «Інформаційні стратегії театру у ІІІ тисячолітті: Створення репрезентативної медіаісторії театральної інституції», організований ГО “Театральна платформа” та Посольством Литви в Україні.
1-5 лютого 2016 пройшла тренінг “Креативне підприємництво”, організований Британською Радою в Україні у партнерстві із креативним простором Pawillion, британською агенцією з інновацій Nesta та українським офісом консалтингової компанії PwC.
У вересні – грудні 2017 - програма управлінського розвитку Public Management для працівників Львівської міської ради від “Школи Управління УКУ”, керівниця Валентина Засадко.
Перша сцена сучасної драматургії "Драма.UA"
ред.У грудні 2012 приєдналася до команди Львівської міської молодіжної громадської організації “Мистецька майстерня Драбина”, до якої належить й досі. На той момент “Драбина” формувала команду IV Міжнародного театрального фестивалю “Драма.UA” – 2013.
Реалізовані проєкти в рамках діяльності організації:
- червень 2013 року – менеджерка майстер-класів для дітей “Місто і його райони: Центр, Збоїща, Підзамче, Сихів, Левандівка” в рамках “Майстерні міста”, за підтримки проєкту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини м. Львова”;
- листопад 2013 року – співорганізаторка IV Міжнародного театрального фестивалю “Драма.UA” – 2013. Робота над фестивалем тривала з грудня 2012 року до грудня 2013 року. Займалась координацією роботи волонтерів, була включена в усі програми фестивалю;
- травень 2014 – червень 2017 року – одна з розробниць нового проєкту “Перша сцена сучасної драматургії Драма. UA”. 9-10 жовтня відбулося офіційне відкриття нового театрального майданчика на базі малої сцени Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки;
- листопад 2014 року – кураторка Міжнародних театральних майстер-класів “Навіщо думати?” за підтримки East European Performing Arts Platform (EEPAP)[6], Львів;
- лютий – квітень 2016 – PR-менеджерка вистави “Зимова казка” у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса у співпраці з Британською радою в Україні.
Досвід
ред.З квітня по травень 2013 працювала головною спеціалісткою відділу культури по охороні об’єктів культурної спадщини Рахівської райдержадміністрації[3]. 1-го квітня склала Присягу державного службовця.
У червні 2013 повернулася до Львова. До травня 2014, паралельно з роботою над проєктами “Мистецької майстерні “Драбина”, працювала баристою у кав’ярні “Меделін”.
1 липня – 31 жовтня 2015 року – працювала PR-менеджеркою проєкту “Третій вік: задоволення від читання” в рамках 22 Форуму видавців у Львові.
З 1 лютого по 31 грудня 2016 займалася PR та координацією польсько-українського перформативного проєкту “Мапи страху / Мапи ідентичності”. Проєкт реалізовував Stowarzyszenie Praktyków Kultury (Об’єднання практиків культури, Варшава) у співпраці з українськими організаціями зі Львова, Києва, Харкова, Одеси і Херсону. Результатом проєкту стала вистава “Мій дід копав. Мій батько копав. А я не буду” (режисерки: Роза Саркісян (Харків) і Аґнєшка Блонська (Варшава); драматурги: Йоанна Віховська (Варшава), Дмитро Левицький (Київ); перформери і перформерки: Лукаш Вуйціцький (Варшава), Анна Єпатко (Львів), Іван Макаренко (Одеса), Ніна Хижна (Харків), Оксана Черкашина (Харків)). Вистава була представлена в п’яти містах України: Львів, Харків, Київ, Одеса, Херсон.
Театр Лесі Українки
ред.З червня 2014 до березня 2015 працювала керівницею рекламного відділу Львівського драматичного театру імені Лесі Українки, 1 березня 2017 – 30 червня 2017, 16-31 серпня 2017 – головною адміністраторкою Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки.
У вересні 2017 року перемогла в конкурсі на заміщення вакантної посади директора-художнього керівника Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки і 21 вересня приступила до обов'язків, ставши на той час наймолодшою керівницею українського державного театру. Разом з нею у театрі починають роботу незалежні театральні менеджерки з команди «Драма.UA».
Програма стратегічного розвитку втілюється у нових постановках сучасних українських та світових п’єс, практикуванні експериментальних форм: перформансів, сценічних читань, імерсивних, постдраматичних вистав у співпраці з молодими українськими та світовими режисерами і режисерками, драматургами і драматургинями. Відбувається реорганізація адміністративної частини колективу. Вже за перший театральний сезон 2017/18 кількість глядачів зростає вдвічі.
Над постановками працюють: головна режисерка Олена Апчел, запрошені режисери — Ігор Білиць, заслужений діяч мистецтв України Олексій Кравчук. Перші знакові вистави у театрі: "боженька" (режисер — Ігор Білиць), "Горизонт 200" (режисерка — Олена Апчел).
У 2019 році в конкурсі на заміщення вакантної посади головного режисера перемогу здобув Дмитро Захоженко. 1 березня 2020 року у його режисурі відбулася прем’єра вистави «Філоктет. Античний рейв» за п’єсами Софокла і Гайнера Мюллера. Саме з цією виставою театр отримав безпрецедентну перемогу у трьох номінаціях: «Краща камерна вистава», «Краща жіноча роль», «Краща чоловіча роль» на Міжнародному театральному фестивалі-премії «ГРА», організатором якої є Національна спілка театральних діячів України.
Після повномасштабного вторгнення театр, окрім волонтерської діяльності, знайшов шлях для налагодження культурної дипломатії. У 2022 році команда відвідала найпрестижніші європейські фестивалі: Avignon Off-festival (Франція) (український театр був вперше представлений на цьому фестивалі у рамках програми Ukrainian Pavilion), URBANG! Festival 2022 (Німеччина), Festival Contre-Sens (турне Францією), International Theatre Festival Retroperspektywy 2022: THE BEGINNING OF A NEW WORLD (Польща) та Romanian National Theatre Festival (Румунія)[7].
Також театр став членом European Theatre Convention (ETC) — найбільшої театральної асоціації Європи (заснована 1988 року). Сьогодні до неї входить понад 50 театрів з 30 країн. ETC ставить за мету просування сучасних європейських театрів як соціальних майданчиків для розвитку демократії, діалогу та взаєморозуміння[8].
«Вступ до ETC — це важливий крок в розвитку театру Лесі. В цій мережі десятки театрів з тридцяти країн світу. І тепер усі вони — наші нові потенційні партнери, разом з якими ми сподіваємось утверджувати присутність українського театру на міжнародній арені» (Ольга Пужаковська)[9].
З 2021 року на базі театру навчається акторський курс факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. Керівником курсу є головний режисер Дмитро Захоженко.
У театрі здійснені реставраційні роботи дахів і фасадів[10], відреставровані вікна, зроблений капітальні ремонт внутрішнього дворика та косметичні ремонти різних просторів, завершений ремонт системи опалення, тривають роботи з встановлення протипожежної системи[7][11].
Громадська діяльність
ред.- вересень—жовтень 2009 – співорганізаторка виставки “7 пензлів” в Музеї етнографії та художнього промислу (Львів, Україна);
- 7—9 жовтня 2011 – організаторка мистецького пленеру та попленерової виставки “Осінь в Знесінні”;
- 2011 – кураторка майстер-класу з оригамі для дітей на Львівському міжнародному дитячому фестивалі;
- 20–23 серпня 2012 – організаторка мистецьких активітетів на Ювілейній Міжкрайовій Пластовій Зустрічі;
- березень—квітень 2013 – організаторка презентації фільму “Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939” у кінотеатрі і школах м. Рахів та смт. Вел.Бичків Закарпатської області;
- квітень 2014 – кураторка майстер-класу з писанкарства для дітей в Народному домі Збоїща;
- березень 2014 – учасниця дискусії “Майдан і театр” в рамках проєкту «Конфронтатор» Міжнародного фестивалю “Театральні конфронтації” (Люблін, Польща);
- 9—13 травня 2016 – учасниця фестивалю “Нова драма” (Братислава, Словаччина);
- 15 червня 2016 року – кураторка семінару про сучасний український критичний театр (Полтава, Україна);
- 22—23 квітня 2017 року – членкиня журі театрального конкурсу “Дні Пластуна – 2017”;
- 5 листопада 2017 – учасниця дискусії «Навіщо суспільству театр? Навіщо театру суспільство?» на фестивалі (незалежних) українських театрів «ДЕСАНТ.UA» (Варшава, Польща);
- 19 травня 2018 – спікерка дискусії “Піар в державних і комунальних закладах культури” на 6 Lviv Media Forum;
- 9 вересня 2018 – учасниця дискусії «Театральний етикет» на Театральному фестивалі “Кіт Гаватович” (Львів, Україна);
- 13 вересня 2018 – спікерка конференції TEDxUCU “Від мрії до дії» з виступом «Де черпати натхнення?»[12][13] (Львів, Україна).
Нагороди
ред.У 2021 році нагороджена:
- подякою за вагомий внесок у розвиток культури міста Львова, високий професіоналізм та з нагоди перемоги у Програмі відзначення менеджерів міждисциплінарних проєктів;
- подякою Львівської міської ради у номінації “Театральне мистецтво” за реалізацію проєктів в галузі театрального мистецтва та з нагоди Міжнародного дня театру.
Джерела
ред.- Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки. Офіційний сайт[14]
- LB.UA: Оксана РАСУЛОВА. Ольга Пужаковська: «Я хотіла перетворити театр на культурний центр»[15]
- Zaxid.net: Ольга ПЕРЕХРЕСТ «Я збрешу, якщо скажу, що в театрі немає нерівності чи ейджизму»[16]
- Суспільне. Новини: Наталя ЗАБАЗНОВА «Львівський театр імені Лесі Українки вступив до найбільшої театральної асоціації Європи»[17]
- Громадське радіо: Юрій ШАМКОВ, Валентина ТРОЯН "Усі жахливі події у світі — через недооцінку культури, — Йоанна Віховська"[18]
- Промова Ольги Пужаковської на конференції TEDxUCU[12]
- ZBRUC: Театр Лесі Українки очолить Ольга Пужаковська[2]
- Zaxid.net: Катерина СЛІПЧЕНКО. Львівський театр ім. Лесі Українки очолила Ольга Пужаковська[3]
Посилання
ред.- ↑ а б в г Ольга Пужаковська - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ а б Театр Лесі Українки очолить Ольга Пужаковська. Збруч (укр.). 4 вересня 2017. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ а б в Zaxid.net. Львівський театр ім. Лесі Українки очолила Ольга Пужаковська. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Історія факультету / стратегія розвитку факультету і кафедр. Факультет культури і мистецтв (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ «Детектор медіа» вітає Школу журналістики УКУ з п’ятиріччям!. detector.media (укр.). 19 вересня 2016. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ The East European Performing Arts Platform 2016-19. Diversity of Cultural Expressions (англ.). 8 липня 2020. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ а б 2022 рік у театрі Лесі Українки: бути у формі - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ Home | European Theatre Convention. www.europeantheatre.eu. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Театр Лесі долучився до найбільшої театральної мережі Європи - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ Театр Лесі Українки більше не скасовуватиме вистав у погану погоду. Збруч (укр.). 18 вересня 2017. Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ 2020: як ми переживали карантин і навіть творили - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2023.
- ↑ а б Де черпати натхнення? | Ольга Пужаковська | TEDxUCU (укр.), процитовано 26 квітня 2023
- ↑ TEDxUCU. www.tedx.ucu.edu.ua. Процитовано 28 квітня 2023.
- ↑ Театр імені Лесі Українки - Театр Лесі Українки. teatrlesi.lviv.ua (укр.). Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Ольга Пужаковська: «Я хотіла перетворити театр на культурний центр». LB.ua. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Zaxid.net. «Я збрешу, якщо скажу, що в театрі немає нерівності чи ейджизму». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 18 листопада 2021.
- ↑ Львівський театр імені Лесі Українки вступив до найбільшої театральної асоціації Європи.
- ↑ Усі жахливі події у світі — через недооцінку культури, — Йоанна Віховська. Громадське радіо (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.