Відкрити головне меню

Пугачов Вадим Володимирович

Вади́м Володи́мирович Пугачо́в (13 березня 1975, Томськ, Російська РФСР — 16 травня 2015, Щастя, Луганська область, Україна) — український військовик, молодший сержант, старший водій 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України.

Вадим Володимирович Пугачов
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Пугачов Вадим Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 13 березня 1975(1975-03-13)
Томськ, РРФСР
Смерть 16 травня 2015(2015-05-16) (40 років)
Щастя, Луганська область, Україна
поховання: Кременчук
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
92 ОМБр.png
 92 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

БіографіяРедагувати

Народився в Томську, звідки згодом його сім'я перебралася до Кременчука. Освіту здобував у гімназії № 5, далі в СПТУ-22, де навчався за фахом кухаря. Під час служби в армії дислокувався у різних військових частинах Сімферополя, Кременчука та Кривого Рогу. Після закінчення військової служби більше 18 років пропрацював диспетчером газової служби, а згодом — підрядником у будівельній компанії, заочно навчався на психолога.[1]

У серпні 2014 року призваний до Збройних сил України та направлений у 92-у окрему механізовану бригаду.

Загинув 16 травня 2015 року близько 15:15 поблизу міста Щастя від шістьох кульових поранень, отриманих під час бойового зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою на опорному пункті «Фасад» біля мосту. Внаслідок бою були затримані російські військовослужбовці Євген Єрофєєв та Олександр Александров, які належали до 3-ї бригади спеціального призначення збройних сил Російської Федерації[2].

По смерті залишилися дружина та син Кирило.

Похований 19 травня на Свіштовському кладовищі в Кременчуці[1].

НагородиРедагувати

  • Орден «За мужність» III ст. (посмертно) (28 травня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3]

Вшанування пам'ятіРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати