Псевдоболеїт
Псевдоболеї́т (англ. pseudoboleite; нім. Pseudoboleit m) — мінерал, водний гідроксид-хлорид свинцю і міді ланцюжкової будови.
| Псевдоболеїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1] |
| Абревіатура | Pbol[2] |
| Хімічна формула | Pb₃₁Cu₂₄Cl₆₂(OH)₄₈ |
| Nickel-Strunz 10 | 3.DB.10 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Болеїт[3], псевдо-d[3] |
| Типова місцевість | El Boleod |
 Псевдоболеїт у Вікісховищі | |
Загальний опис
ред.- За Є. Лазаренком: Pb5Cu4Cl10(OH)8•2H2O.
- За «Fleischer's Glossary» (2004): Pb31Cu24Cl62(OH)48.
Склад у %: Pb — 55,10; Cu — 16,89; Cl — 18,86; O — 3,40; H2O — 5,75.
Зустрічається в паралельних зростаннях з болеїтом.
Спайність по (001) і (101) досконала.
Густина 4,85.
Твердість 2,5-3,0.
Колір індигово-синій. Напівпрозорий.
На площинах спайності перламутровий полиск.
Знайдений з болеїтом і куменгеїтом у родовищі Болео поблизу міста Санта-Росалія, штат Баха-Каліфорнія, Мексика.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б The IMA List of Minerals — Міжнародна мінералогічна асоціація.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Псевдоболеїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Псевдоболеїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Pseudoboleite Webmin(англ.)