Псалом 13масоретській нумерації — 14) — тринадцятий псалом Книги Псалмів. Авторство псалому традиційно приписується Давидові, він є пророцтвом щодо руйнування Першого храму. Включаючи невеликі відмінності, псалом практично ідентичний до змісту псалому 52.[1] Цей псалом або псалом 52 цитуються у Посланні до Римлян 3:10-12. Германн Ґункель датує псалом часам вавилонського полону.[2]

Псалом 13
Psalm 14 (Luther 1534).jpg
Текст Давида
Мова Гебрейська мова (оригінал)

CMNS: Псалом 13 у Вікісховищі

Багато авторів написали коментарі до цього псалому, напиклад, Іларій Піктавійський, Аврелій Августин, Тома Аквінський та Жан Кальвін.

ТекстРедагувати

Вірш Гебрейська мова[3] Давньогрецька мова (Септуаґінта)[4] Латинська мова (Вульгата)[5] Українська мова (Переклад Хоменка)[6]
1 לַמְנַצֵּחַ, לְדָוִד:אָמַר נָבָל בְּלִבּוֹ, אֵין אֱלֹהִים;הִשְׁחִיתוּ, הִתְעִיבוּ עֲלִילָה-- אֵין עֹשֵׂה-טוֹב [Au chef des chantres. De David.] Εἰς τὸ τέλος· ψαλμὸς τῷ Δαυιδ. Εἶπεν ἄφρων ἐν καρδίᾳ αὐτοῦ Οὐκ ἔστιν θεός· διέφθειραν καὶ ἐβδελύχθησαν ἐν ἐπιτηδεύμασιν, οὐκ ἔστιν ποιῶν χρηστότητα, οὐκ ἔστιν ἕως ἑνός. [In finem Psalmus David.] Dixit insipiens in corde suo non est Deus corrupti sunt et abominabiles facti sunt in studiis suis ; non est qui faciat bonum non est usque ad unum; Провідникові хору. Давида. Каже безумний у своїм серці: «Немає Бога!» Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
2 יְהוָה-- מִשָּׁמַיִם, הִשְׁקִיף עַל-בְּנֵי-אָדָם:לִרְאוֹת, הֲיֵשׁ מַשְׂכִּיל-- דֹּרֵשׁ, אֶת-אֱלֹהִים κύριος ἐκ τοῦ οὐρανοῦ διέκυψεν ἐπὶ τοὺς υἱοὺς τῶν ἀνθρώπων τοῦ ἰδεῖν εἰ ἔστιν συνίων ἢ ἐκζητῶν τὸν θεόν. Dominus de caelo prospexit super filios hominum ut videat si est intellegens aut ; requirens Deum Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
3 הַכֹּל סָר, יַחְדָּו נֶאֱלָחוּ: אֵין עֹשֵׂה-טוֹב--אֵין, גַּם-אֶחָד πάντες ἐξέκλιναν, ἅμα ἠχρεώθησαν, οὐκ ἔστιν ποιῶν χρηστότητα, οὐκ ἔστιν ἕως ἑνός. Omnes declinaverunt simul inutiles facti sunt non est qui faciat bonum non est usque ad unum Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
4 הֲלֹא יָדְעוּ, כָּל-פֹּעֲלֵי-אָוֶן: אֹכְלֵי עַמִּי, אָכְלוּ לֶחֶם; יְהוָה, לֹא קָרָאוּ οὐχὶ γνώσονται πάντες οἱ ἐργαζόμενοι τὴν ἀνομίαν; οἱ κατεσθίοντες τὸν λαόν μου βρώσει ἄρτου τὸν κύριον οὐκ ἐπεκαλέσαντο. Nonne cognoscent omnes qui operantur iniquitatem qui devorant plebem meam sicut escam panis Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
5 שָׁם, פָּחֲדוּ פָחַד: כִּי-אֱלֹהִים, בְּדוֹר צַדִּיק ἐκεῖ ἐδειλίασαν φόβῳ, οὗ οὐκ ἦν φόβος, ὅτι ὁ θεὸς ἐν γενεᾷ δικαίᾳ. Dominum non invocaverunt illic trepidaverunt timore ubi non erat timor; тим і дрижатимуть від страху, бо Бог — із родом справедливих.
6 עֲצַת-עָנִי תָבִישׁוּ: כִּי יְהוָה מַחְסֵהוּ βουλὴν πτωχοῦ κατῃσχύνατε, ὅτι κύριος ἐλπὶς αὐτοῦ ἐστιν. Quoniam Deus in generatione iusta consilium inopis confudistis quoniam Dominus spes eius est Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь — його притулок.
7 מִי יִתֵּן מִצִּיּוֹן, יְשׁוּעַת יִשְׂרָאֵל:בְּשׁוּב יְהוָה, שְׁבוּת עַמּוֹ; יָגֵל יַעֲקֹב, יִשְׂמַח יִשְׂרָאֵל τίς δώσει ἐκ Σιων τὸ σωτήριον τοῦ Ισραηλ; ἐν τῷ ἐπιστρέψαι κύριον τὴν αἰχμαλωσίαν τοῦ λαοῦ αὐτοῦ ἀγαλλιάσθω Ιακωβ καὶ εὐφρανθήτω Ισραηλ. Quis dabit ex Sion salutare Israhel cum averterit Dominus captivitatem plebis suae exultabit Iacob et laetabitur Israhel Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!

ПриміткиРедагувати

  1. Bennett, Robert A. (1975). Wisdom Motifs in Psalm 14 = 53: nābāl and 'ēṣāh. Bulletin of the American Schools of Oriental Research (220). с. 15–21. ISSN 0003-097X. doi:10.2307/1356230. Процитовано 2019-08-23. 
  2. Gunkel, Hermann (1986). Die Psalmen (de) (вид. 6. Aufl). Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht. с. 233. ISBN 3525516533. OCLC 15270384. 
  3. L’original hébreu provient du site Sefarim, du grand rabbinat de France.
  4. Lesen im Bibeltext. www.bibelwissenschaft.de. Процитовано 2019-08-23. 
  5. Psalms. www.fourmilab.ch. Процитовано 2019-08-09. 
  6. Святе Письмо онлайн - Knyha Site. web.archive.org. 2016-10-17. Процитовано 2019-08-09. 

ДжерелаРедагувати