Вікіпедія

Прісний Олександр Володимирович

Олекса́ндр Володи́мирович Прі́сний (1 березня 1952(19520301) - 2 червня 2019) — радянський російський ентомолог, спеціаліст з ряду жуки, зоолог. Доктор біологічних наук, професор. Вихованець Харківської ентомологічної школи професора С. І. Медведєва.

Олександр Володимирович Прісний
Народився1 березня 1952(1952-03-01)
с. Пестунове Корочанського району Бєлгородської області Росії
Помер2 червня 2019(2019-06-02) (67 років)
Бєлгород
КраїнаСРСР СРСР → Росія Росія
Alma materХарківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Галузьентомологія
Закладкафедра біоценології та екологічної генетики Бєлгородського державного університету
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Відомий завдяки:працям з ентомології і екології
Нагороди"Отличник народного образования", "Почетный работник высшего профессионального образования"

Біографія[1][2]

ред.

Олександр Володимирович Прісний народився 1 березня 1952 року в родині ветеринарних лікарів. Ще школярем він захопився вивченням наземних членистоногих і, одержавши атестат про середню освіту, вступив (1969) на біологічний факультет Харківського університету.

Олександр уже на 1-му курсі брав участь у ентомологічній експедиції до Криму і надалі спеціалізувався по кафедрі ентомології. Закінчивши навчання (1974), він служив у Радянській армії у Вірменії, а потім заочно навчався в аспірантурі Всесоюзного науково-дослідного інституту захисту рослин (1979—1983).

Після захисту кандидатської дисертації (1985) він працював у Бєлгородському опорному пункті цього інституту (1977—1981), завідувачем натуралістичного відділу Палацу піонерів, старшим агрономом Ячнівського опорного пункту бєлгородської Центральної науково-дослідної лабораторії прогнозів появи та поширення шкідників, хвороб і бур'янів (1982—1983). З 1985 року він переходить до Бєлгородського державного педагогічного інституту (нині університет): старшим лаборантом, асистентом, старшим викладачем, доцентом, деканом природничо-географічного факультету 1991—1996), завідувачем кафедри зоології і екології.

О. В. Прісний помер 2 червня 2019 року.

Наукова діяльність

ред.

Перші ентомологічні дослідження Олександра Володимировича починалися в університеті. Об'єктом його дослідження при виконанні дипломної роботи були прямокрилі. Під час навчання в аспірантурі він вивчав комплекс ентомофагів колорадського жука в Центральночорноземному районі Росії.

Основний напрям його досліджень — фауністика, функціональна морфологія і екологія комах та інших наземних безхребетних. Він вивчав видовий склад комах, павуків, багатоніжок-діплопод, молюсків Бєлгородчини. Результатом багаторічних досліджень стала низка публікацій та величезна наукова колекція регіональної ентомофауни (понад 25 тис. екз.)[1].

О. Прісний очолював авторський колектив «Червоної книги Бєлгородської області», для якої написав третину всіх необхідних нарисів[2]. Він також досліджував акліматизацію амброзієвого жука-листоїда на Ставропіллі[1]. Протягом багатьох років він різнобічно й глибоко досліджує адаптацій членистоногих, що мешкають у своєрідних біотопах — крейдяних схилах Бєлгородчини. У 2004 році він захистив докторську дисертацію «Еколого-географічні принципи становлення біорізноманіття півдня Середньоруської височини на прикладі реліктових членистоногих». Для пояснення змін біорізноманіття у просторі і часі він розробив оригінальну концепцію «ландшафтно-кліматичного маятника» (2003). Важливим напрямом його досліджень була розробка теоретичних засад природоохоронних заходів[3].

У тісному співробітництві з українськими ентомологами проводились міжнародні експедиції з вивчення флори й фауни прикордонних територій.

О. В. Прісний — автор та співавтор понад 250 наукових публікацій. Його дослідження біорізноманіття відзначені премією Фонда Дж. Сороса.

Науково-методична і організаційна діяльність

ред.

О. В. Прісний входив до складу редколегії «Известий Харьковского энтомологического общества» (1993—1996), науково-технічної Ради державного природного заповідника «Білогір'я». Вчений брав участь у 2-му з'їзді Українського ентомологічного товариства (1980)[4].

Він є співавтором програми і автором підручників з «Основ біології» і «Загальної біології» для вишів, автором 18-ти і співавтором 10-ти навчальних посібників для студентів та учнів загальноосвітніх закладів.

За його ініціативи й участі організовано і проведено 7 міжрегіональних и міжнародних науково-практичних екологічних конференцій[2].

Основні публікації

ред.
  • К изучению преимагинальных стадий карапузиков Hister quadrinotatus и Margarinitus bipustulatus (Col., Histeridae) // Вестник зоологии, 1981, № 5. — С. 75-78.
  • Asagena meridionalis (Kulcz., 1894) (Aranei, Theridiidae) — новый для фауны СССР вид пауков // Энтомологическое обозрение, 1981, т. 60, вып.1. — С. 201—204.
  • Сезонная динамика миграционной активности некоторых хищных жуков // Энтомологическое обозрение, 1987, т. 66, вып. 2. — С. 273—278.
  • Структура аранеокомплексов в биоценозах южной лесостепи и ее биоиндикационные свойства // Известия Харьковского энтомологического общества, 1993, т. 1, вып. 2. — С. 114—124.
  • Преимагинальные стадии и фенология Bruchela suturalis F. (Col. Bruchelidae) // Энтомологическое обозрение, 1991. Т. 70, вып. 1. — С. 57-60.
  • Механизмы изменчивости рисунка переднеспинки у колоградского жука (к вопросу о методике фенетических исследований) // Известия Харьковского энтомологического общества, 1993. Т. 1, вып.1. — С. 87-105.
  • Некоторые особенности биоценоза на скальном обнажении писчего мела в окрестностях Белгорода // Известия Харьковского энтомологического общества, 1993. Т. 1, вып. 1. — С. 106—116.
  • Окраска и терморегуляция у тетригид // Известия Харьковского энтомологического общества, 1994. Т. 2, вып. 2. — С. 3-15.
  • Основы биологии (Дуалистическая концепция жизни на Земле): Учебник для студентов педвузов. — Белгород: Изд-во БГУ, 1995. — 412 с.
  • Аномалии скульптуры и жилкование элитр у жужелиц // Экологические и генетические аспекты флоры и фауны Центральной России. Тез. докл. 4-й откр. регион. конф. 9-11 сент. 1996 г. — Белгород, 1996. — С. 36-37.
  • Муравьи Белгородской области // Региональные проблемы прикладной экологии: Матер. 5-й междунар. открытой межвуз. конф. г. Белгород, 22-25 сент. — Белгород, 1998. — С. 140-142.
  • Эколого-географическое районирование юга Среднерусской возвышенности // Научные ведомости БелГУ, 2000, № 3. — С. 10-20.
  • Функциональная дифференциация элементов окраски у саранчовых // Ландшафтная экология насекомых. — Новосибирск: Наука, 1988, с. 34-47.
  • A review of the millipede fauna of the south of the Middle-Russian Upland, Russia (Diplopoda) //Arthropoda Selecta, 2002, Vol. 10, № 4. — P. 297—305.
  • Консорция караганы кустарниковой — Caragana frutex (L.) C.Koch. в условиях Белгородской области // Экология Центрально-Черноземной области Российской Федерации, 2002, № 1, с. 29-39. [У співавторстві з Л. В. Захаровою].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Кирейчук А. Г. Александр Владимирович Присный. https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/prisnyi.htm
  2. ↑ а б в Присный Александр Владимирович. http://www.bsu.edu.ru/bsu/personal.php?ID=15117
  3. ↑ Пономарёв А.В. 2019.В память о товарище и коллеге, Александре Владимировиче Присном (1.03.1952-2.06.2019)// Кавказский энтомологический бюллетень, 2019, 15(1): 227 - https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/prisnyip.htm
  4. ↑ Присный А. В. Роль комплекса энтомофагов в снижении численности колорадського жука. — В сб.: Исследования по энтомологии и акарологии на Украине: тезисы докладов II съезда УЭО. 1–3 сентября 1980 г., Ужгород. — Киев: [б.и.], 1980, с. 198—199
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прісний_Олександр_Володимирович&oldid=35169777