Проспект Незалежності (Харків)

проспект в Харкові, Україна

Проспе́кт Незалежності — вулиця в Шевченківському районі Харкова. Починається від Клочківського узвозу, огинає півколом задні фасади Держпрому і північного корпусу університету, далі по прямій підходить до Сумської вулиці. З лівого боку до проспекту Незалежності підходять вулиці Юри Зойфера і Ромена Роллана, які розташовані напроти проїздів під галереями Держпрому. Далі проспект Незалежності перетинається з проспектом Науки, зліва підходить Літературна вулиця, далі перетинається з вул. Трінклера і дотикається до Сумської вулиці. Від початку і до перетину з Літературною вулицею проспект Незалежності по осі розділений сквером.

Проспект Незалежності
Харків
Проспект Незалежності. Вид від початку вулиці
Проспект Незалежності. Вид від початку вулиці
Місцевість Нагірний район, Задержпром'я
Район Шевченківський
Назва на честь Проголошення незалежності України 1991 року
Колишні назви
Харитонівський провулок, проспект «Правди», Індустріальний провулок, Кільцева 1-а вулиця
Загальні відомості
Протяжність ~1130 м
Координати початку 50°00′18″ пн. ш. 36°13′31″ сх. д. / 50.00500° пн. ш. 36.22528° сх. д. / 50.00500; 36.22528
Координати кінця 50°00′21″ пн. ш. 36°14′11″ сх. д. / 50.00583° пн. ш. 36.23639° сх. д. / 50.00583; 36.23639
Поштові індекси 61058
Транспорт
Найближчі станції метро «Університет», «Держпром»
Автобуси 65е, 97е, 270е, 278е, 303е
Трамваї 12
Тролейбуси 2, 18
Зупинки громадського транспорту Держпром, Вул. Трінклера
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі від № 1 до № 17
Архітектурні пам'ятки № 1, 5, 11, 13, 17
Пам'ятники Пам'ятник засновникам Харкова,
Cтела «Державний прапор України»
Державні установи Харківський апеляційний господарський суд
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Проспект Незалежності у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
1950—1953 рр. Вид на пр. «Правди» з перехрестя з вул. Трінклера

Територія на північний захід від Сумської вулиці в XIX — поч. XX століть належала Харківському університету. Вона була зайнята будівлями медичного факультету. В той час на місці сьогоднішнього проспекту існував лише відрізок від вул. Трінклера до Сумської, який носив назву Харитонівського провулку (до 20 вересня 1936 року), потім — Індустріального провулку (до 31 грудня 1953 року).

У 1924 році, у період, коли Харків був столицею радянської України, була розроблена попередня схема розвитку цієї частини міста (архітектор В. К. Троценко). Тоді були заплановані три концентричні кола, розділені на квартали радіальними вулицями.

У 1925 р. було прийняте рішення про спорудження Держпрому. Для нього виділили три суміжних квартали внутрішнього кола. Це поклало початок розбудові, зокрема, і нового проспекту. Спочатку відрізок від Клочківського узвозу до вулиці Трінклера отримав назву Кільцевої 1-ї вулиці (до 20 вересня 1936 р.)

Загалом, забудова кварталів цього району була завершена в довоєнні роки.

Вулиця від Клочківського узвозу до Сумської отримала назву проспекту «Правди», на честь газети «Правда». 17 травня 2016 р. проспект «Правди» було перейменовано на проспект Незалежності.[1]

БудинкиРедагувати

Особливе значення мають будинки-пам'ятки архітектури періоду конструктивізму.

  • Буд. № 1 — Житловий будинок «Табачник», архітекторів А. З. Когана і П. І. Фролова, 1931 р.
  • Буд. № 5 — Житловий будинок «Червоний промисловець», арх. С. М. Кравець, 1931 р. Значна кількість квартир призначалася для робітників і службовців Харківського тракторного заводу. Також відомо, що у цьому будинку проживали члени уряду України.[2]
  • Буд. № 7 — Комплекс із чотирьох житлових будинків, так званий «Будинок фахівців», архітектор Л. С. Лемиш, 1934-1936 роки. В квартирі № 108 мешкав український графік Лев Михайлович Перешкольник[3].

Ближче до Сумської вулиці розташована стара забудова проспекту.

  • Буд. № 11 — Клініка нервових захворювань, архітектор В. В. Величко, 1911 рік.
  • Буд. № 12 — У цьому будинку розташований Анатомічний музей Харківського національного медичного університету.[4]
  • Буд. № 13 — Під цим номером на сьогодні існує Харківська обласна клінічна лікарня[5] (так зване «клінмістечко»). Її корпуси були побудовані наприкінці XIX століття архітектором А. К. Шпігелем. Один з корпусів був надбудований, і нині у ньому розміщується Апеляційний господарський суд.
  • Буд. № 17 — Житловий будинок для робітників ДПУ,[6] архітектор А. В. Межеровський, 1928 рік.

Окремо, як новобудову, слід відзначити «Харків Палац» (Буд. № 2), п'ятизірковий готель, побудований до Євро-2012 у 2011 році.

Пам'ятникиРедагувати

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати