Привовча́нське (в минулому — Прусенівка, у 1905 — 1960-ті Олексіївка[1]) — село в Україні, у Павлоградському районі Дніпропетровської області. Орган місцевого самоврядування — Привовчанська сільська рада. Населення за переписом 2001 року становить 918 осіб.

село Привовчанське
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Павлоградський район
Рада Привовчанська сільська рада
Код КОАТУУ 1223587201
Облікова картка Привовчанське 
Основні дані
Засноване до 1857 р.
Населення 918
Поштовий індекс 51490
Телефонний код +380 5632
Географічні дані
Географічні координати 48°27′41″ пн. ш. 35°51′57″ сх. д. / 48.46139° пн. ш. 35.86583° сх. д. / 48.46139; 35.86583Координати: 48°27′41″ пн. ш. 35°51′57″ сх. д. / 48.46139° пн. ш. 35.86583° сх. д. / 48.46139; 35.86583
Середня висота
над рівнем моря
75 м
Місцева влада
Адреса ради 51490, с.Привовчанське, вул.Шкільна,32
Сільський голова Кабанова Ганна Іванівна
Карта
Привовчанське. Карта розташування: Україна
Привовчанське
Привовчанське
Привовчанське. Карта розташування: Дніпропетровська область
Привовчанське
Привовчанське
Мапа

ГеографіяРедагувати

Село Привовчанське знаходиться на лівому березі річки Вовча, у місці впадання в неї річки Мала Терса, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Троїцьке, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Малоолександрівка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 0408.

ІсторіяРедагувати

В 1857 році село стало власністю поміщика Дашкова, а потім перейшло під владу його зятя поміщика Батюшкова. Назву село на той час мало Прусенкове і мало 132 двори 813 чоловік населення.

Станом на 1886 рік у селі Прусенівка Городищенської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 936 осіб, налічувалось 172 двори[2].

В 1900 році село мало понад 150 дворів і простягалося від річки Терса кругом болота над річкою Вовча.

В 1905 році воду з болота спустили, посадили декоративні дерева, забудували вулиці. На честь сина Олександра ІІІ село Прусенкове поміщики Батюшкови перейменували в село Олексіївку.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

В ході німецько-радянської війни гітлерівці окупували село 12 жовтня 1941 року. За післявоєнні роки село розбудувалося. Тепер село називається Привовчанське, а сільська рада Привовчанською.

ЕкономікаРедагувати

  • «Привовчанське», агрофірма, ТОВ.
  • «Відродження», ТОВ.
  • «Джерело», ТОВ.

Освіта і медицинаРедагувати

В селі є Привовчанська ЗОСШ, дитячий садок і Привовчанський фельдшерсько- акушерський пункт.

КультураРедагувати

Привовчанський сільський будинок культури і бібліотека.

Пам'яткиРедагувати

Видатні особистостіРедагувати

1. Столяренко Павло Сергійович (1919—1998) — колишній голова колгоспу ім. Дзержинського.

2. Фандій Іван Тимофійович (1932—1996) — комбайнер, герой Соціалістичної праці.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Сайт Павлоградскої РДА
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
  • Погода в селі Привовчанське

ПриміткиРедагувати

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 233, 291.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)