Привид, який не повертається

фільм 1929 року

«Привид, який не повертається» — радянський німий драматичний художній фільм 1929 року, режисера Абрама Роома за мотивами новели Анрі Барбюса про революційну боротьбу у неназваній південноамериканській країні. У 1933 році була зроблена звукова редакція картини (автор — режисер Григорій Левкоєв). Фільм вважається однією з кращих робіт «золотого фонду» Радянського кіномистецтва 1920-х років.

Привид, який не повертається
рос. Привидение, которое не возвращается
Жанр драма
Режисер Абрам Роом
Сценарист Валентин Туркін
У головних
ролях
Борис Фердинандов
Ольга Жизнєва
Оператор Дмитро Фельдман
Борис Епштейн
Композитор Олександр Шеншин
Художник Віктор Аден
Кінокомпанія "Совкіно"
Тривалість 67 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1929
IMDb ID 0020293

Сюжет ред.

У одній з латиноамериканських країн лютує тоталітарний режим. Робітники нафтових промислів борються проти нього. Однак їх ватажок Хозе Реаль засуджений на довічне ув'язнення. Але і у в'язниці він не заспокоюється, очолюючи бунт ув'язнених. Щоб позбутися від настирливого лідера, влада витягує із забуття старий закон, за яким засуджені на довічне ув'язнення мають право раз в 10 років отримати свободу на один день для побачення з родиною. Таким чином вони хочуть обезголовити рух опору, бо за відпущеним Хозе вирушає поліцейський детектив із завданням убити його. І ось бреде по пекучим пісках (фільм знімався в Азербайджані) повз халуп відпущений на день Хозе, змучений десятирічною неволею. А за ним тягнеться сищик, обдумуючи спосіб, як зручніше і більш достовірно виконати наказ. У новелі Барбюса фінал був трагічний: Реаль повертався до в'язниці, щоб там і померти. Однак радянські постановники змінили його: потрапивши додому у розпал нових страйків робітників-нафтовиків, Хозе ховається від сищика і знову очолює революційну боротьбу.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Посилання ред.