Відкрити головне меню

Штраух Максим Максимович

Макси́м Макси́мович Штра́ух (23 лютого 1900 — 3 січня 1974) — радянський актор театру і кіно, театральний режисер.

Максим Максимович Штраух
рос. Максим Максимович Штраух
Народився 11 (23) лютого 1900(1900-02-23)
Москва, Російська імперія
Помер 3 січня 1974(1974-01-03) (73 роки)
Москва, СРСР
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність актор, режисер
Alma mater Q24935277?
Заклад Державний театр імені Вс. Маєрхольда[d], Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, Державний академічний Малий театр Росії, Московський драматичний театр імені О. С. Пушкіна і Московський академічний театр імені Володимира Маяковського
Роки діяльності 1920—1966
Дружина Юдиф Глізер
IMDb nm0795500
Нагороди та премії
Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Народний артист СРСР— 1965Народний артист РРФСР— 1947Заслужений артист РРФСР
Ленінська премія — 1959Сталінська премія — 1949Сталінська премія — 1951Сталінська премія — 1951

Народний артист СРСР, лауреат Ленінської та Сталінської премій.

ЖиттєписРедагувати

Народився в Москві в родині лікаря.

Протягом 1910—1918 років навчався у Петропавлівській гімназії в Москві. З 1916 року працював карикатуристом у театральному журналі «Рампа і життя».

З початком громадянської війни в Росії вступив до лав Червоної армії.

Після демобілізації у 1920—1924 роках працював актором Першого робітничого театру Пролеткульту. У 1924—1929 роках — актор і режисер-асистент фабрики «Держкіно» (нині — кіностудія «Ленфільм»). У 1929—1931 роках — актор і режисер Театру імені В. Е. Мейєрхольда. З 1932 року — актор і режисер Театру Революції (з 1943 року — Московський театр драми, нині — Театр імені В. В. Маяковського), у 1938—1942 роках був його художнім керівником. У 1950—1957 роках — актор Малого театру. У 1957—1958 роках — актор Московського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. З 1958 року — актор і режисер Театру імені В. В. Маяковського.

Творчим успіхом М. М. Штрауха стало втілення образу В. І. Леніна в спектаклях і у фільмах, поставлених режисером С. Й. Юткевичем: «Людина з рушницею» (1938), «Яків Свердлов» (1940), «Розповіді про Леніна» (1958), «Ленін у Польщі» (1966), тощо.

Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди і почесні званняРедагувати

ФільмографіяРедагувати

  • 1925 — Страйк — шпик.
  • 1929 — Привид, який не повертається — сищик.
  • 1930 — Державний чиновник — Аполлон Фокін.
  • 1932 — Для вас знайдеться робота.
  • 1933 — Дезертир — перший бонза.
  • 1933 — Конвеєр смерті — епізод.
  • 1935 — Суворий юнак — Федір Цитрон.
  • 1938 — Виборзька сторона — В. І. Ленін.
  • 1938 — Лікар Айболить — Айболить.
  • 1938 — Людина з рушницею — В. І. Ленін.
  • 1940 — Яків Свердлов — В. І. Ленін.
  • 1942 — Його звуть Сухе-Батор — В. І. Ленін.
  • 1943 — Два бійці — професор.
  • 1943 — Юний Фріц — професор «антрепалогіі».
  • 1946 — Клятва — американський журналіст Роджерс.
  • 1946 — Старовинний водевіль — Мордашев.
  • 1947 — Світло над Росією.
  • 1948 — Суд честі — Олександр Олександрович, голова Урядової комісії.
  • 1949 — Сталінградська битва — В. М. Молотов.
  • 1949 — Падіння Берліна — В. М. Молотов.
  • 1950 — Змова приречених — американський посол Мак-Гілл.
  • 1956 — Справа № 306 — Іркут.
  • 1956 — Вбивство на вулиці Данте — Філіп, батько Шарля Тібо.
  • 1957 — Розповіді про Леніна — В. І. Ленін.
  • 1957 — Ленінградська симфонія — професор Багдасаров.
  • 1966 — Ленін у Польщі — В. І. Ленін.

Літературна діяльністьРедагувати

М. М. Штраух є автором книги «Головна роль», виданої у 1977 році.

Особисте життяРедагувати

Був одружений з актрисою Юдиф Глізер (1904—1968).

Після смерті дружини деякий час співмешкав з акторкою Катериною Градовою (1946).

ПосиланняРедагувати