Престолонаступництво

(Перенаправлено з Престолонаслідування)

Престолонасту́пництво[1][2][3][4] — порядок спадкоємства верховної влади в монархіях.

ТипиРедагувати

Розрізняють 3 види спадкоємства:

  • За обранням
  • За призначенням попередника
  • За законом

Система виборчої монархії діяла в Священній Римській імперії, Великому князівстві Київському, Польщі, Великому князівстві Литовському, Руському (Українському) і Жемайтійському, Речі Посполитій, Угорщині.

Призначення собі наступника практикувалося римськими та візантійськими імператорами; згідно з виданим Петром I Указу про престолонаступництво від 1722 року російський імператор сам призначав собі спадкоємця, бувши формально нічим не обмежений у своєму виборі (цей порядок був скасований 1797 Павлом I).

Нині монарха обирають (з князів штатів) у Малайзії й (із членів королівського дому) у Камбоджі; виборною монархією на чолі з Папою Римським є також Ватикан.

Спадкова монархія — найпоширеніша форма, причому є три порядки спадкування:

  • Сеньйоратний, коли успадковує найстаріший у роду (Османська імперія, у сучасному світі — Саудівська Аравія)
  • Майоратний (у вузькому сенсі слова), коли успадковує син монарха, найстарший на момент його смерті.
  • За правом первородства (прімогенітури) з переходом у порядку ліній і правом заступництва: престол переходить спочатку до низхідного потомства в одній лінії (успадковує старший син, а якщо він помер раніше батька, то його старший син), а після припинення допустимих спадкоємцем престолу в старшій лінії до наступної за старшинством лінії.

Залежно від прав жінок на престолонаступництво розрізняють такі типи прімогенітури:

Російська імперіяРедагувати

Акт 5 квітняРедагувати

У Російській імперії була прийнята прімогенітура за австрійською (напівсалічною) системою згідно з актом від 5 квітня 1797. Порядок престолонаступництва визначався в цьому акті в описовій формі, причому імператор Павло I писав тільки про себе і своїх дітей: престол після його смерті перейде до його старшого сина й усього його чоловічого потомства за порядком первородства, потім у рід його другого сина тощо. По припиненні всього чоловічого потомства синів Павла престолонаступництво перейде в жіноче покоління до найближчої родички останньоцарствуючого і потім іншим жіночим особам, завжди переходячи від найближчих до останньоцарствуючого до далі віддалених. Цей порядок іменувався в акті «порядком заступництва».

ПриміткиРедагувати

  1. Престолонаступництво // «Словники України» online
  2. Монархія // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.
  3. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Історія політичної думки. — К., 1997. — С. 460-480
  4. Арістотель. Політика. — К., 2000. — С. 227-238

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати