Православний цвинтар в Черничині

цвинтар у Польщі
Православний цвинтар в Черничині
Православний цвинтар в Черничині
Православний цвинтар в Черничині
Інформація про цвинтар
50°45′22″ пн. ш. 23°53′59″ сх. д.H G O
Країна Польща
Розташування Черничин
Відкрито 1875
Статус закритий
Площа 0,76 га
Кількість поховань 30
Мапа

Православний цвинтар в Черничині. Карта розташування: Польща
Православний цвинтар в Черничині
Православний цвинтар в Черничині
Православний цвинтар в Черничині (Польща)

Історія ред.

Цвинтар парафіальний недіючий, під метелінським лісом, власність Люблінсько-Холмської єпархії польської автокефа́льної правосла́вної це́ркви, у формі чотирикутника на площі 0,76 гектара, без поділу на квартали. Розташування – 950 м на захід від воєводської дороги № 844 ГрубешівДолобичів, 850 м на південний захід від костелу (колишня православна церква), поза сільською забудовою.

На найстаршій мапі Черничина з 1812 року, що збереглаcя, вже видно, що в цьому місці був цвинтар.

 
Мапа Черничина 1812р.

Цвинтар греко-католицький в Черничині згадується в документах 1825 року.

Спочатку цвинтарі розташовувалися поряд з храмами. Ймовірно, під час будівництва в Черничині нової греко-католицької церкви в 1771 році та браку місця для нових поховань, було закладено цвинтар поза сільськими забудованнями, а територію навколо церкви впорядкували. [1].

Цвинтар парафіальний православний, закладений близько 1909 року, як продовження греко-католицького цвинтаря.

Цвинтар використовувався до виселення українців в 1947 році під час операції «Вісла».

Опис цвинтаря ред.

До кінця другої світової війни цвинтар був впорядкований та огороджений дерев'яним парканом з широкою металевою брамою, проїждаючи яку могли в ній розминутися дві підводи.

Могили священників, церковного старости та псаломника. ред.

В районі двох монументальних надгробків, які, як вважають, були місцем спочинку духовенства, знайдено фрагменти двох таблиць з надгробків із червоного мармуру.

Перша з них, з написом польською мовою, належить о. Михайло Хилевський (1770 — 04.12.1844), парох черничинської греко-католицької парафії (1810 – 1843), канонік холмський, спочиває з дружиною Катажиною, уродженою Слабневич (пом. 1837).

Друга таблиця, російською мовою (церковнослов'янська абетка) походить з надгробка о. Ян Поцей (1799 – 08.07.1858), греко-католицького священнослужителя, ректора Холмської семінарії, прелата Холмської кафедральної капітули. Разом з ним були поховані його дружина Марія, уроджена Хилевська (пом. 1867) та онук Еміліан Токель (пом. 1862).

Історія надгробку церковного старости Конрада Марковича Павлюка та його дружини Матрони. Конрад (Кондрат) Павлюк, син Марека і Тетяни, уродженої Демчуків походив з греко-католицьких родини, нар. 25 вересня 1842 р. у Черничині та Матрона Рибачук, дочка Кондрата та Вікторії, уроджена Піпровська, нар. 20 березня 1842 року в Черничині. Вони одружилися 13 листопада 1859 року о другій годині дня в Черничині. 17-річний Конрад був уже сиротою, 17-річна Матрона мала живих батьків. Подружжя прожило разом 36 років, маючи м.ін. син Яна (Івана) народився 25 вересня 1862 року в Черничині. Після скасування унії в 1875 році вони стали вірними православній церкві. 10 лютого 1891 р. за юліанським календарем (22 лютого 1891 р.) вони веселилися на весіллі сина Яна та невістки Марії, уродженої Стрий, а 21 червня/3 липня 1893 р. дочекалися своєї онуки Катерини (померла 26.09.1971 у Битомі). 20 грудня 1895 р./2 січня 1896 р. на 54 році життя померла Матрона Павлюк, а через рік, 3/15 січня 1897 р., на 55-му році життя помер вдівець Конрад Павлюк. У 1904 році їхні діти поставили батькам вапняковий надгробок, який зберігся до наших часів. Надгробок церковного старости Кодрада Павлюка та його дружини (пом. 1895, 1897), описаний з чотирьох сторін ретельними написами церковнослов'янським алфавітом.

 
Православний цвинтар в Черничині. Могила псаломника І.Мазур 1818-1890

Могила дітей вчителя ред.

Післявоєнний період ред.

Зниклі могили ред.

Девастація ред.

Опис цвинтаря після девастації ред.

Огорожа – не збереглася, сліди рову навколо цвинтаря. Хрести зі всіх пам'ятників позбивані, більша частина пам'ятників перевернута та розбита. Стан збереження – на кладовищі збереглося півтора десятка кам’яних надгробків. Це православні хрести на постаментах і постаментах з надбудовами. Надгробки прикрашені: багатоступеневими ступінчастими карнизами, трикутними тимпанами, фільончастими пілястрами, канелюрами, надгробними написами російською мовою. Майже всі надгробки повалені та розбиті, кілька гробниць осквернено. Упорядкованих могил немає. Деревостан - тополя (9), акація (3), дуб, каштан, ясень. Цвинтар поріс густими заростями (черемха, бузина, бузок сніговий, сірень, бузок, хміль дикий)[1], високі зарослі кропиви, сміття - відлякують непрошених гостів від відвідин цього місця.

Більшість пам’ятників виконана з вапняку в формах характеристичних для майстерень кам’яних виробів з околиць Юзефова. Більшість написів виконано російською мовою, поодинокі інскрипції виконані на церковно-словянській мові, кілька українською мовою, одна польською.

Надгробки, спільно обрамлені Марфії та Антоніни (померла 1882) та Амалії Михайловської (померла 1907).

Надгробок з мармуру та граніту Степана Громи. Усі вони датуються кінцем ХІХ або початком ХХ століття.

В гіршому або кращому стані збереглися до наших днів пам'ятники: Василя Ліборського, Михайла Рудковського, Анни Пилипчук, Павла Волоха, Степана Грома, Катерини Єремчук, Амалії Михайловської, Магдалени Гресь, дітей Елевферія Цішинського, вчителя початкової школи в Черничині: Бориса, Віри та Дмитра і ще 3 пам'ятники, в яких не чітко збереглися написи

Реновація ред.

 
Таблиця інформаційна на православному цвинтарі в Черничині

На території цвинтаря в період весна-осінь 2021 впорядковано територію цвинтраря, очищено та проведено реконструкцію надгробків, підняття, вирівнювання і встановлення пам'ятників. Встановленно інформаційну таблицю на православному цвинтарі в Черничині.

Ремонтні роботи проводило „Товариство Охорони Природи та Людини“ за участю волонтерів з Польщі та України, в рамах проєкту «Цвинтарі Прикордоння». Хоча ще далеко до завершення всіх реконструкційних робіт на цьому цвинтарі.

До дня 22.11.2021 віднайдено та збереглося на цвинтарі понад 30 кам’яних надгробків, найстарішим з яких понад 150 років. Багато з них були буквально викопані з-під землі. Серед осіб, поховання яких ідентифіковано, м.ін. Греко-католицьке духовенство, важливі постаті в історії колишньої Холмської уніатської єпархії.

Офіційне відкриття оновленного некрополії в Черничині відбулося у неділю, 21.11.2021. На зустріч під назвою «Відновлений музей», прийшли жителі Черничина та Метеліна, в тому числі пожежники Чернічинської добровільної пожежної дружини, які підтримали матеріально під час осінніх робіт на цвинтарі, нащадки колишніх жителів, які спочивають на цвинтарі.

Спогади ред.

«Колись тут був порядок. Дерев’яний паркан, обгороджений навколо, – каже Стефанія Станіславек із Метеліна. – Пам’ятаю, це був 1943 чи 1942 рік. Коли ми ховали бабусю, я була зовсім маленькою. На цьому кладовищі в мене є бабуся і брат дядько, а де і що, я нічого не знаю. Ми стоїмо перед могилою дядькової матері. Це єдина могила, що залишилася. Були ще, земляні, з хрестами, товсті, дубові».

Нагробкі ред.

Література ред.

  • D. Kawałko, Cmentarze województwa zamojskiego, Państwowa Służba Ochrony Zabytków, Zamość 1994.

Примітки ред.

Посилання ред.

  1. а б D.Kawałko, Cmentarze województwa zamojskiegos.70