Вікіпедія

Правило Вебстера

Правило Вебстера (в офіційній документації Стаття 17 регламенту ФІФА зі статусу і переходам футболістів) — згідно з яким гравець може в односторонньому порядку розірвати контракт з футбольним клубом після того, як закінчиться термін «запобіжного періоду», якщо він виплатить своєму клубу компенсацію, розмір якої залежить від розміру заробітної плати гравця[1]. Запобіжний (захисний) період становить:

  • Три роки з дати укладення контракту (у разі укладення контракту на строк більше 3 і не більше 5 років, для гравців, що не досягли 28-річного віку на момент укладення контракту),
  • Два роки з дати укладення контракту (у разі укладення контракту на строк більше 3 і не більше 5 років, для гравців, які вже досягли 28-річного віку на момент укладення контракту).

Названо ім'ям шотландського футболіста Енді Вебстера, який у 2007 році вперше, розірвав контракт з клубом «Хартс», пославшись на статтю 17 регламенту ФІФА про переходи футболістів. По своєму впливу на трансферний футбольний ринок схоже з прийнятим у 1995 році правилом Босмана[2][3].

Історія ред.

Передумови ред.

У 1998 році Єврокомісія ініціювала перевірку з питання невідповідності діючих в Європі правил футбольного трансферного ринку загальним принципам трудового законодавства, наполягаючи на тому, що діючі правила обмежують свободу футболістів, як найманих працівників, в порівнянні з працівниками інших галузей[4][5]. У відповідь на претензії, УЄФА, як регіональний підрозділ ФІФА, протягом 3-х років розробляв систему поправок до чинного внутрішнього законодавства, і з 2001 року поступово почав їх приймати, проте через складність та відсутністьправової практики знадобилося 5 років для першого їх юридичної застосування[6].

Стаття 17 регламенту ФІФА ред.

Стаття 17 — «Наслідки припинення дії контракту без обґрунтованої причини», була введена в грудні 2004 року, з набуттям чинності з 1 липня 2005 року[7]. Згідно з нею для розірвання гравцем чинного довгострокового контратака повинні бути виконані три базові умови:

  • протягом 15 днів після закінчення сезону (під закінченням сезону мається на увазі останній офіційний матч клубу в регіональному чемпіонаті) гравець повинен інформувати роботодавця про своє рішення,
  • новий клуб гравця повинен бути представлений іншою футбольною федерацією, ніж тою, з якою гравець розриває контракт, як правило це передбачає перехід гравця з однієї країни в іншу, за винятком Великої Британії, де чемпіонати Шотландії, Уельсу і Англії регулюються різними федераціями.
  • новий клуб (або сам гравець з власних коштів), повинен відшкодувати шкоду клубу, з яким розривається контракт, у розмірі суми заробітної плати, прописаної в разірваному контракті самого гравця, за невідпрацьований за контрактом період[8].

Перше застосування на практиці ред.

У січні 2005 року литовський бізнесмен Володимир Романов придбав контрольний пакет акцій шотландського футбольного клубу «Хартс» з Единбурга, тим самим ставши його основним акціонером. З лютого 2005 року він почав проводити нову трансферну політику на залучення в клуб гравців з Литви[9][10]. Склалася ситуація позбавляла місця в основному складі команди ряду гравців з діючими контрактами. На певному етапі у президента клубу Романа Романова (сина власника клубу) виник конфлікт з гравцем Енді Вебстером, який втратив місце в основі. На прохання гравця про його продаж в клуб «Уїган Атлетик», з яким у нього вже було попередню угоду, Романови відповіли відмовою, наполягаючи на необхідності перебування гравця в клубі ще на один рік, згідно з чинним контрактом[2]. Футболіст звернувся в Шотландську футбольну асоціацію, яка після низки консультацій ФІФА прийняла рішення про схвалення переходу гравця в англійський клуб[11],[12]. У відповідь на це власники «Хартс» подали позов в Міжнародний арбітражний суд з спорту (CAS) в Лозанні, наполягаючи на компенсації в £ 625,000, яка, на їх думку, складалася з потенційної майбутньої зарплати гравця за 1 рік і судових витрат. Гравець заявив про завищеність цієї суми, при цьому не відмовляючись від виплати компенсації. 1 лютого 2008 року суд виніс рішення на користь гравця з покладенням на нього обов'язків по виплаті клубу «Хартс» компенсації в розмірі обсягу заробітної плати гравця за контрактом за невідпрацьований рік у «Хартс» — £ 150,000[2][13].

Подальша практика і реакція ред.

У різний час з відомих футболістів, відштовхуючись від цього правила, розривали свої контракти наступні гравці: бразильці Матузалем і Паулу Асунсан, сенегалець Тоні Сільва, аргентинець Хонас Гутьєррес і ряд інших[14][15]. Міжнародні футбольні організації по різному ставляться до цього правилу; так Асоціація європейських клубів відноситься до нього критично, публічно критикуючи ряд прецедентів використання правила на практиці, зокрема перехід Матузалема з українського «Шахтаря» в іспанську «Сарагосу» у 2009 році[16][17]. З іншого боку представники Міжнародної федерації асоціацій професійних футболістів відносяться до правилом позитивно, вважаючи його новаторським рішенням, яке дає гравцям більшу свободу[18].

Примітки ред.

  1. ↑ Фрэнк Лэмпард и Стивен Джеррард могут воспользоваться малоизвестным правилом ФИФА
  2. ↑ а б в Spiers, Graham (31 января 2008). Andy Webster ruling set to herald a revolution to rival Bosman. London: The Times.
  3. ↑ Nisbet, John (21 февраля 2008). Webster ruling opens exit door for 'big-name stars'. London: The Independent.
  4. ↑ Transfer D-day put off. BBC Sport. 6 октябр 2000.
  5. ↑ EC warns FIFA over transfers. Soccernet. 19 июня 2000. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012.
  6. ↑ Harris, Nick (13 февраля 2007). Stars will buy into 'pay as you go' system. London: The Independent.
  7. ↑ Thomson, Ross. Playing by the rules — FIFA's regulatory powers. The Journal. № март 2007. Law Society of Scotland. с. 43.
  8. ↑ Sport i Unia Europejska mają ze sobą więcej wspólnego niż się nam wydaje.
  9. ↑ Romanov admits Skacel wants to go. BBC Sport. 3 мая 2006.
  10. ↑ Ivanauskas could keep Hearts job. BBC Sport. 5 мая 2006.
  11. ↑ Fifa allows Webster to join Wigan. BBC Sport. 4 сентября 2006.
  12. ↑ Webster to fight for Wigan place. BBC Sport. 29 декабря 2006.
  13. ↑ MacPherson, Graeme (31 января 2008). Vindication for Webster but a 'dark day' for clubs. The Herald.
  14. ↑ Dieval, Pierre (22 июля 2008). Tony Sylva et le LOSC dans un incroyable imbroglio juridique (French) . Lavoisdessports.com.
  15. ↑ Newcastle's Jonas deal in doubt. Metro.co.uk. 4 июля 2008. Архів оригіналу за 2 серпня 2008.
  16. ↑ Scott, Matt (20 мая 2009). CAS £11m award in Matuzalem case ends cheap contract buy-outs. The Guardian.
  17. ↑ Matuzalem Case – ECA welcomes CAS decision. ECA Europe. 19 мая 2009.
  18. ↑ Spiers, Graham (30 января 2008). CAS issues landmark decision in soccer contract dispute. Associated Press / International Herald Tribune. Архів оригіналу за 26 січня 2013.

См. також ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Правило_Вебстера&oldid=38206301