Відкрити головне меню

Пошивайло Явдоха Данилівна

Пошива́йло Явдо́ха Дани́лівна (6 березня 1910(19100306)27 квітня 1994) — гончарна малювальниця, представниця опішнянської школи художньої мальовки.

Явдоха Данилівна Пошивайло
Gavrilo Nichiporovich Poshivajlo.jpg
Гаврило і Явдоха Пошивайли. Опішня. Середина 1980-х років
Ім'я при народженні Явдоха Данилівна Бородавка
Народилася 6 березня 1910(1910-03-06)
Flag of Russia.svg Російська імперія, Зіньківський повіт м. Опішня
Померла 27 квітня 1994(1994-04-27) (84 роки)
Україна Україна, Полтавська область, Зіньківський район, смт. Опішня
Діяльність малювальниця
У шлюбі з Пошивайло Гаврило Ничипорович

Дитячі та юнацькі рокиРедагувати

Народилася в Опішні в багатодітній сім'ї Бородавки. Рано осиротіла:

« «Я осталась сиротою. Батьків я не знаю: люди забрали і в людей я росла, і вчилась малювати. Тоді я вивчилась і пішла по кустарях — в Горілея малювала..., в Пругла Макара і в других...» (Явдоха Пошивайло)[1] »

Творча роботаРедагувати

У 18 років вийшла заміж за потомственого гончара Гаврила Пошивайла. З цього часу і починає творити. За роки спільного життя виховали 3 синів.

В Опішні існує давня традиція: твори чоловіка-гончаря мусять побувати в руках дружини-малювальниці. Тому Явдоха Пошивайло оздоблювала твори свого чоловіка рослинними й зооморфними декоративними композиціями. Мотиви мальовки народжувалися миттєво. Квіти, виноградна лоза, риби й птахи оживали на мисках, тарелях, вазах, глечиках, макітрах, барильцях, куманцях. Гончарна мальовка Явдохи Пошивайло, виконана фляндрівкою й ріжкуванням, була «густою», соковитою.

На початку 1930-х рр. «придушували» українське ремісництво репресіями та колгоспами. Була кількість трудоднів у полі, які кожен колгоспник мав відробити. Гаврило та Явдоха Пошивайли мусили покинути рідне містечко і виїхати в Харків, аби хоч якось продовжити творчу діяльність. Згодом в Опішні запрацював завод «Художній керамік», і подружжя повернулось. Проте, існували норми, які мусив виробити кожен гончар. I лише вдома, після роботи, Гаврило та Явдоха ліпили та розфарбовували те, що хотіла їх душа.[2]

Натхненником створення Музею гончарства в Опішні була саме Явдоха Данилівна Пошивайло. Вона дала настанову[1] своєму внукові Олесю Пошивайлу створити музей.

Зусиллями господині було зібрано велику колекцію гончарських творів Гаврила Ничипоровича Пошивайла. Так, у 1970-х рр. виник перший[3] в УРСР приватний музей гончарства.

Останні роки життяРедагувати

Явдоха Данилівна до останнього подиху жила гончарством. Навіть за кілька місяців до смерті, тяжко хвора, вона жила гончарством: брала папір, фломастери чи олівці й наносила на папір гончарні орнаменти.[4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Світлана Пругло. Великі українські гончарівники// Український керамологічний журнал. – 2004. – №4. – С.110-113
  2. Пошивайло Ігор. Освячені глиною// Народне мистецтво. – 2000. – №1-2. – С.2-4