Жабриця-ладанник
| Жабриця-ладанник | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Seseli libanotis (L.) W.D.J.Koch, 1824 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Libanotis montana Crantz | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Жабриця-ладанник[1], порізник гірський як Libanotis montana та порізник проміжний як Libanotis intermedia[2] (Seseli libanotis) — вид трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae), поширений у Європі, західній Азії й Марокко.
Опис
ред.Дворічна або багаторічна рослина. Корінь білий, товстий. Висота: 40–120 см. Стебло розгалужене, дуже глибоко жолобчасте, верхня частина і вузли волосисті, залишки старих листків на основі. Листки чергуються, нижні стебла черешкові, верхні листи безчерешкові, основа піхвоподібна. Листова пластина від вузько витягнутої до трикутної 1–2 рази перисторозсічена. Листочки дуже тонко лопатеві, пухнасті, з нижньої сторони блакитно-зелені. Суцвіття — складений зонтик. Первинні та вторинні парасольки (30–40) з вузькими, волохатими приквітками. Віночок радіально-симетричний або злегка нерівний, білий (іноді злегка червонуватого кольору), до 5 мм завширшки, зовнішня поверхня волохата, пелюстки 5, зубчасті, кінчики повернуті всередину. Плід: від широкоеліптичної до яйцеподібної форми, досить плоский, 2-секційний, товсто-ребристий, зазвичай тонкошерстий, коричневий, завдовжки 2.5–4 мм схизокарпій[3].
Поширення
ред.Галерея
ред.-
листок -
суцвіття -
ілюстрація
Джерела
ред.- ↑ Seseli libanotis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 234. (рос.)(укр.)
- ↑ NatureGate. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 06.03.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 06.03.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 05.03.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |