Відкрити головне меню

Порта Піа (італ. Porta Pia) — міська брама у північно-східній частині Авреліанівого муру в Римі, на Номентанській дорозі.

Порта Піа
Назва на честь: Пій IV
Porta Pia face interne.JPG

41°54′33″ пн. ш. 12°30′03″ сх. д. / 41.90916700002777162° пн. ш. 12.501111000027776754° сх. д. / 41.90916700002777162; 12.501111000027776754Координати: 41°54′33″ пн. ш. 12°30′03″ сх. д. / 41.90916700002777162° пн. ш. 12.501111000027776754° сх. д. / 41.90916700002777162; 12.501111000027776754
Тип Міська брама[1] і archaeological site[d]
Країна

 Італія

Розташування Рим
Архітектурний стиль Відродження
Архітектор Мікеланджело Буонарроті
Засновано 1565
Адреса Via Venti Settembre[d]
Порта Піа. Карта розташування: Італія
Порта Піа
Порта Піа (Італія)
Порта Піа. Карта розташування: Рим
Порта Піа
Порта Піа (Рим)

Порта Піа у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Брама Порта Піа побудована папою Пієм IV неподалік від знесеної Порта Номентана. Це останній архітектурний проект Мікеланджело, представлений ним за повідомленням Вазарі в трьох варіантах, з яких понтифік вибрав найдешевший.

У квітні 1855 Порта Піа були золотими літерами вписані в історію Італії з датою «20 вересня 1870», коли через пролом у стіні поряд з ними в Рим увійшли передові загони берсальєрів. Ця подія ознаменувала собою завершення Рисорджименто.

11 вересня 1926 Джино Лучетті скоїв поблизу Піевих воріт невдалий замах на Муссоліні. У 1932 Беніто Муссоліні наказав відзначити цю подію зведенням на площі перед воротами пам'ятника берсальєрам; в сусідньому будинку помістився присвячений їм музей з гробницею національного героя Енріко Тоті.

АрхітектураРедагувати

Фасад з безліччю нетипових навіть для маньєризму деталей, більше нагадує театральну завісу над в'їздом в «вічне місто»[2]. Фасад було зведено у 1561-1565 під наглядом архітектора Джакомо дель Дука. Завершення робіт Мікеланджело вже не побачив.

У 1851 у ворота потрапила блискавка, після чого тезка будівельника, папа Пій IX, вирішив відремонтувати браму, добудувавши з боку міста пишний фронтон у стилі класицизму (арх. Вірджинія Веспіньяні, 1869). У нішах встановили статуї, а над аркою зробили хвалебний напис з приводу «дивовижного порятунку» папи від падіння стіни в сусідній церкві Сант Ан'єзе фуорі ле Мура.

ПриміткиРедагувати