Портал:Астрономія/Вибране зображення/Архів

Велика мозаїка туманності 30 Doradus

Велика мозаїка туманності 30 Doradus, яка скомпонована зі світлин відзнятих телескопом Габбл до святкування 22-ї річниці його роботи на навколоземній орбіті.

Світлина поверхні Марсу відзнята навігаційною камерою марсоходу НАСА Opportunity

Світлина поверхні Марсу відзнята навігаційною камерою марсоходу НАСА Opportunity по дорозі до кратера Ендевер. Група науковців, що курує проєкт Opportunity, запрограмувала навігаційну камеру марсоходу знімати в кінці кожного переходу зображення поверхні Марсу. В період з вересня 2008р. по серпень 2011р накопичилося 309 світлин відзнятих Opportunity по дорозі від кратера Вікторія до кратера Ендевер, з послідовності яких було виготовлено короткий фільм про ландшафти марсіанської поверхні.

• Ландшафти марсіанської поверхні — відео

Дві спіральні взаємодіючі галактики NGC 2207 та IC 2163

Дві спіральні взаємодіючі галактики NGC 2207 та IC 2163, дуже схожі за своїм виглядом на Чумацький шлях, беруть участь у «космічному балеті». Через кілька мільярдів років цей «танок» призведе до повного об'єднання двох галактик з утворенням однієї, значно більшої та масивнішої галактики. Фатальне гравітаційне тяжінння з боку масивнішої галактики NGC 2207 (на фото праворуч) вже призвело до значного спотворення форми галактики IC 2163 (ліворуч) з утворенням довгого галактичного рукава (далі ліворуч), наповненого зорями та газо-пиловими хмарами, що простягається більш як на 100 000 світлових років.
Відстань між зорями в галактиках настільки велика, що навіть при зіткненні й повному об'єднанні галактик, фізичного зіткнення окремих зір не відбуватиметься.

Іо, супутник Юпітера

Іо, супутник Юпітера та тіло в Сонячній системі з найбільш активною вулканічною діяльністю, зазнято з найбільшою на сьогоднішній день роздільною здатністю супутником НАСА Галілеєм. Найменші деталі, котрі можна розгледіти, мають розмір 2.5 кілометра. На фото видно гори висотою в кілька кілометрів, шари матеріалу формують плато, та багато неправильних депресій котрі називають вулканічними кальдерами. Декілька темних, схожих на потік, утворень відповідають гарячим плямам й можуть собою являти потоки лави. Там видно також поверхневі утворення, котрі нагадують кратери від зіткнень. Проте продукти вулканічної діяльності покривають повехню Іо швидше, аніж потік комет та астероїдів встигає утворити нові кратери шляхом зіткнення з поверхнею супутника. Тому такі кратери є малочисельними. Дане зображення зцентроване на боці Іо який завжди повернутий в протилежну від Юпітера сторону. Північ знаходиться зверху.

Далека спіральна галактика ESO 510-G13

Далека спіральна галактика ESO 510-G13 яку видно з ребра. Її фото отримано телескопом Хаббла, де можна розрізнити дрібні деталі її диску наповненого космічним пилом.

Ультрафіолетове зображення фотосфери активного Сонця

Ультрафіолетове зображення фотосфери активного Сонця, отримане за допомогою космічного телескопу TRACE.

Фото цетральної частини Туманності Оріона, М42

На фото показано кольорову композицію з 81 зображення цетральної частини Туманності Оріона, М42 отриманих за допомогою інструменту ISAAC на Дуже Великому Телескопі ESO. Загально відому "Трапецію" в Оріоні добре видно в центрі фото разом із 1000 інших зір, що формують розсіяне зоряне скупчення віком більше, ніж мільйон років.

Обертання Землі Навколо Своєї осі

Обертання Землі Навколо Своєї осі.