Поплітник темнощокий
| Поплітник темнощокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pheugopedius coraya (Gmelin, 1789)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus coraya Thryothorus coraya | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Поплі́тник темнощокий[3] (Pheugopedius coraya) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї.
Опис ред.
Довжина птаха становить 16,5 см, вага 23,8 г. Обличчя чорнувате, поцятковане білими плямками, над очима білі "брови". Верхня частина голови чорнувато-коричнева, верхня частина тіла темно-рудувато-коричнева, надхвістя блідіше, більш руде. Крила сірувато-коричневі, хвіст чорнувато-коричневий, поцяткований сірувато-коричневими смугами. Підборіддя і горло білі, нижня частина тіла рудувато-коричнева, гузка поцяткована чорними смужками. Очі карі або оранжево-карі, дзьоб чорнуватий, біля основи сірий, лапи сизі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів обличчя з боків чорнувато-сіре, поцятковане нечіткими білими плямками, спина і надхвістя менш руді, горло і груди тьмяно-сірі, живіт менш яскравий. очі сірувато-карі.
Підвиди ред.
Виділяють десять підвидів:[4]
- P. c. obscurus (Zimmer, JT & Phelps, 1947)[5] — східна Венесуела (гора Ауянтепуй);
- P. c. caurensis (Berlepsch & Hartert, E, 1902)[6] — східна і південно-східна Колумбія, південна Венесуела (південь Болівару і Амасонасу) і північна Бразилія (на схід до Манауса);
- P. c. barrowcloughianus (Aveledo & Peréz, 1994)[7] — тепуї на південному сході Болівару (Рорайма, Кунекан[es]) на південному сході Колумбії;
- P. c. ridgwayi (Berlepsch, 1889)[8] — східна Венесуела (південь Дельти-Амакуро, схід Болівару) і західна Гаяна (на захід від Ессекібо);
- P. c. coraya (Gmelin, JF, 1789) — Гвіана (на схід від Ессекібо) і північна Бразилія (на схід від Манауса);
- P. c. herberti (Ridgway, 1888)[9] — північно-східна Бразилія (на південь від Амазонки, від Тапажоса до Токантінса і західного Мараньяна);
- P. c. griseipectus (Sharpe, 1882)[10] — схід Еквадору, північний схід Перу (на північ від Мараньйону) і крайній захід Бразилії;
- P. c. amazonicus (Sharpe, 1882) — схід Перу (на південь від Мараньйону);
- P. c. albiventris (Taczanowski, 1882)[11] — північ Перу (східні схили Анд в регіоні Сан-Мартін);
- P. c. cantator (Taczanowski, 1874)[12] — центральне Перу (східний Хунін).
Поширення і екологія ред.
Смугастощокі поплітники мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані і Бразилії. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, зокрема у варзейських лісах[en] (тропічних лісах у заплавах Амазонки і її притоків). В Андах зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря, на Гвіанському нагір'ї місцями на висоті до 2400 м над рівнем моря. Зустрічаються парами, переважно на висоті від 1200 до 2400 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2800 м над рівнем моря, в Еквадорі місцями на рівні моря. Живляться комахами та іншими безхребетними. Гніздо кулеподібне з бічним входом, в кладці рожевих яйця, поцяткованих червонуватими плямками.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pheugopedius coraya: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 15 липня 2022
- ↑ Johann Friedrich Gmelin: Systema Naturae per Regna Tria Naturae, Secundum Classes, Ordines, Genera, Species, Cum Characteribus, Differentiis, Synonymis, Locis. 1, Nr. 2, Georg Emanuel Beer, Leipzig (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ John Todd Zimmer, William Henry Phelps: Seven new subspecies of birds from Venezuela and Brazil. In: American Museum novitates. Nr. 1338, S. 1–7 (digitallibrary.amnh.org).
- ↑ Hans Hermann Carl Ludwig von Berlepsch, Ernst Hartert: On the Birds of the Orinoco region. In: Novitates Zoologicae. 9, Nr. 1, S. 1–135 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Ramón Aveledo Hostos, Luis Antonio Pérez Chinchilla: Descripcion de nueve subespecies nuevas y comentarios sobre dos especies de aves de Venezuela. In: Boletín de la Sociedad Venezolana de Ciencias Naturales. 44, Nr. 148, S. 229–257.
- ↑ Hans Hermann Carl Ludwig von Berlepsch: Systematisches Verzeichniss der von Herrn Gustav Garlepp in Brasilien und Nord-Peru, im Gebiete des oberen Amazonas, gesammelten Vogelbälge. In: Journal für Ornithologie. 37, Nr. 187, S. 289–321 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Robert Ridgway: Descriptions of new species and genera of birds from the lower Amazon. In: Proceedings of the United States National Museum. 10, S. 516–528 (biodiversitylibrary.org ; 1887).
- ↑ Richard Bowdler Sharpe: Catalogue of the Passeriformes, or Perching Birds in the collection of the British Museum. 6, Order of the Trustees, London (biodiversitylibrary.org ; 1881).
- ↑ Władysław Taczanowski: Liste des Oiseaux recueillis au Nord da Perou par MM. Stolzmann au Pérou nord-oriental. In: Proceedings of the Scientific Meetings of the Zoological Society of London for the Year 1882. Nr. 1, S. 2–49 (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Władysław Taczanowski: Description des oiseaux nouveaux de Pérou central. In: Proceedings of the Scientific Meetings of the Zoological Society of London for the Year 1874. S. 129–140 (biodiversitylibrary.org).
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |