Тапажос
| Тапажос | |
|---|---|
 Річка Тапажос | |
 | |
| 2°24′33″ пд. ш. 54°42′56″ зх. д. / 2.409415000028° пд. ш. 54.71569100002777475° зх. д. | |
| Витік | злиття річок: Телес-Пірес (Сан-Мануель) та Журуєна, м. Діамантино, штат Мату-Гросу |
| • координати | 7°20′15″ пд. ш. 58°08′35″ зх. д. / 7.33750° пд. ш. 58.14306° зх. д. |
| Гирло | річка Амазонка, м. Сантарен |
| • координати | 2°24′30″ пд. ш. 54°44′12″ зх. д. / 2.40833° пд. ш. 54.73667° зх. д. |
| • висота, м | 10 м |
| Басейн | Амазонка → Атлантичний океан |
| Країни: |
 Бразилія |
| Прирічкові країни: |
Бразилія: Мату-Гросу Пара Амазонас |
| Регіон | Пара |
| Довжина | 2 291 км |
| Площа басейну: | 487 000 км² |
| Середньорічний стік | 13 000 м³/с (у гирлі) |
| Притоки: |
праві Телес-Пірес, Куруру, Кадаірірі, Тропес, Крепорі, Жаманшин, Купарі; ліві: Журуєна, Арапіунс |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Тапажос (порт. Tapajós) — річка у центральній Бразилії протікає у штатах Амазонас та Пара, а у верхній течії — Мату-Гросу; права притока Амазонки. Належить до водного басейну Атлантичного океану.
Географія ред.
Річка починає свій витік на високому плато в муніципалітеті Діамантино, після злиття двох річок: Телес-Пірес (Сан-Мануель) та Журуєна, які в свою чергу беруть початок на височині Сєрра-дус-Паресіс і течуть по сильно порожистій ділянці через західну область Бразильського нагір'я.
Тапажос тече в північно-східному напрямку, через територію штатів Амазонас та Пара по Амазонській низовині, також утворюючи пороги; в нижній течії ширина русла сягає 15 км. Впадає у річку Амазонку з правого берега поблизу міста Сантарен. Річка має довжину 810 км, а разом із річкою Телес-Пірес має довжину 2 291 км.[1] Площа басейну становить 487 тис. км², за іншими даними — 490 тис. км².[2] Середньорічна витрата води у гирлі становить 13 000 м³/с (за іншими даними 15 500 м³/с).[3]
Живлення дощове, повінь із листопада по березень з підйомом рівня води у нижній течії до 7-8 м. З травня по жовтень річка відносно маловодна. Судноплавна на ділянці 300 км від гирла до міста Сан-Луїс.
Притоки ред.
Річка Тапажос на своєму шляху приймає воду великої кількості приток, найбільші із них (від витоку до гирла):
- Журуєна (ліва складова, довжина 1 240 км (1 180 км), басейн 190 940 км², стік 4 360 м³/с)
- Телес-Пірес (Сан-Мануель, права складова, 1 370 км, 154 833 км², 3 980 м³/с)
- Куруру (права, 320 км, 9 500 км², 200 м³/с)
- Кадаірірі (права, 150 км)
- Тропес (права, 150 км, 5 300 км², 120 м³/с)
- Крепорі (права)
- Жаманшин (права, 620 км, 49 500 км², 1 500 м³/с)
- Купарі (права, 130 км, 5 900 км²)
- Арапіунс (ліва, 250 км, 7 100 км², 2 150 м³/с)
Гідрологія ред.
Спостереження за водним режимом річки проводилось протягом 20 років (1975–1994) на гідрометричній станції Барра Сан Мануель-Жусанте, в бразильському штаті Пара. Станція розташована вниз за течією після впадіння річки Телес-Пірес (Сан-Мануель), і приблизно за 800 км від впадання самого Тапажосу в Амазонку.[4] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут у цей період становила 8 342 м³/с для водного басейну 348 344 км². За період спостереження, мінімальний щомісячний стік становив 2 900 м³/с (у вересні), в той час як максимальний — склав 20 291 м³/с (в березні).
На графіку приведено показники середньомісячної витрати води річки Тапажос за 20 років спостереження (1975–1994) на гідрометричній станції Барра Сан Мануель-Жусанте, м³/с:
На річці ред.
На річці розташовані міста Ітайтуба, Сан-Мартін, Сантарен, Авейру. Поруч із містом Ітайтуба на березі річки розташовується національний парк Амазонія. Недалеко від витоків приток Тапажос, поблизу міста Аренаполіс міститься полюс недосяжності Південної Америки.
Примітки ред.
- ↑ Існують різні дані довжини річки залежно від річкової системи Тапажос: система Тапажос-Телес-Пірес є найдовшою — 2 291 км, система Тапажос-Журуєна-Арінос має довжину 1 550 км і система Тапажос-Журуєна-Ананьїна має довжину 1 930 км. Остання цифра з FAO, внутрішніх вод Латинської Америки, R. Ziesler y G.D. Ardizzone, 1979. Інформація доступна за адресою: [1]
- ↑ Гідрографія водної системи: Тапажос — Телес-Пірес [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (порт.)
- ↑ Тапажос // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Amazon Basin — Barra do Sao Manuel-Jusante
Посилання ред.
- Тапажос // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Річка Тапажос в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.). Процитовано 2014-02-04
- Тапажос // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)