Те́тіс (лат. Tethys, дав.-гр. Τηθύς; від імені грецької богині моря Тефіди) — давній океан (хоч часто вживають назву море Тетіс), Середземний океан, система давніх морських басейнів, що простягалась через Північно-Західну Африку, Південну Європу, Малу Азію, Кавказ, Індокитай і існувала в мезозої і палеогеновому періоді кайнозою[1]. Вважають, що Середземне, Чорне і Каспійське моря є залишками Тетісу[1]. Близько 25 мільйонів років тому, у неогеновому періоді кайнозою, на місці океану Тетіс виник Альпійсько-Гімалайський гірський пояс, утворилися Карпатські гори.

Тетіс, розділяє Пангею на два континенти — Лавразію і Гондвану.

Інші назви — Сарма́тське море, Понті́йське море.

Історична теорія

ред.
 
Останці Сарматського моря, Галущинецький кар'єр

Скам'янілості, що знаходять в Європі від Альп до Карпат, а також на території Туреччини й Ірану і до Гімалаїв в Азії з давніх часів пояснювалися Всесвітнім потопом. Розвиток геології дав змогу датувати морські залишки, що поставило під сумнів таке пояснення. У 1893 році австрійський геолог Едуард Зюс запропонував теорію існування внутрішнього моря між Лавразією і Гондваною. Він назвав його Тетіс. Пізніше теорія тектоніки літосферних плит заперечила чи змусила сформулювати по-новому чималі частини теорії Зюса. Однак загальна концепція Зюса все ж таки відносно точна для його часу, тому його вважають відкривачем Тетісу.

Сучасна теорія

ред.
 
Скелясте оголення верхньої крейди на Донбасі, що утворилося на дні океану Тетіс близько 90 млн років тому

Тетіс існував за часів від пізнього палеозою до мезозою, тобто в період від 320 до 66,5 млн років тому, розділяючи стародавні континенти Гондвану і Лавразію. Близько 280 млн років тому від Гондвани відокремився так званий Кімерійський материк, який, повільно перетинаючи Тетіс, зрештою зіткнувся з Лавразією близько 200 млн років тому. У зв'язку з цим доречно говорити про два океани Тетіс: Палеотетіс 320—260 млн років тому і Неотетіс (або просто Тетіс) 200-66,5 млн років тому.

Збільшення Атлантичного й Індійського океанів і подальший зсув плит призвели до поступового скорочення розмірів Неотетісу. Зрештою, близько 66,5 млн років тому залишки Гондвани зіткнулися з Лавразією, утворивши Альпійсько-Гімалайський гірський пояс, до якого належать Піренеї, Альпи, Карпати і Гімалаї. Після зіткнення континентів Тетіс ще деякий час був водоймою невеликої глибини, що покривав велику частину південної Євразії. Східна частина Середземного моря, Чорне і Каспійське моря, Перська затока, а також моря Малайського архіпелагу є залишками Тетіса.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.

Посилання

ред.