Понто́н (фр. ponton, від pont — «міст») — плавуча опора для кранів, копрів, причалів, наплавних мостів; використовується і як засіб переправи.

Понтон
Зображення
CMNS: Понтон у Вікісховищі
Переправа на понтоні вояків 25-ї ОПБр під час навчань

Опис

ред.

Плоскодонне судно чи пліт для утримання на плаву важких сталевих структур при їхньому буксируванні на місце складання. Служить для підтримки на воді тягарів (кранів, копрів і т п.), або є опорою наплавних мостів. Понтон призначений для формування причальної лінії на базах-стоянках.

Оскільки конструктивно понтон є несамохідним плавзасобом з позитивною плавучістю, то може використовуватися як плавуча опора для різноманітних плавучих конструкцій в морській або річковій сферах, наприклад — плавдок, плавкран, причальна споруда, плавресторани, плавготель тощо.

У XVII—XIX століттях понтон розглядався як плавконструкція для формування переправ, а службовець при понтонах іменувався понтоне́р[1].

Типовим варіантом найпростішого понтона є дві пов'язані між собою порожнисті закупорені бочки.

Різновиди

ред.
  • Основа кесона — основа кесона чи стабілізуючої колони напівзануреного бурового устаткування, що може наповнюватися баластом для регулювання плавучості або використовуватися для збереження промивної води чи палива.
  • Понтон опори самопідіймальної морської основи — циліндричне пристосування, загострене на одному кінці, приєднане до підошви кожної ферми опорного блока самопідіймального бурового устаткування, загострений кінець понтона опори проникає в морське дно і сприяє стабілізації устаткування протягом усього періоду буріння.
  • Понтон резервуарний — плавучий екран, що забезпечує відділення продукту, який зберігається в резервуарі, від газового простору резервуара. Використовується для зменшення втрат нафти та нафтопродуктів від випаровування (так званих великих і малих «дихань» і зворотного «видиху») із резервуарів зі стаціонарним покриттям. Ефективність застосування понтонів залежить від коефіцієнта оборотності резервуара.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Понтон // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)

Література

ред.

Посилання

ред.