Поль Ле Гуен

	Поль Ле Гуен
	Поль Ле Гуен
Особисті дані
Народження	1 березня 1964 (60 років)
	Панкран, ; Франція
Зріст	178 см
Громадянство	Франція
Позиція	Захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Поль Ле Гуен у Вікісховищі

Поль Ле Гуе́н (фр. Paul Le Guen, МФА: [pɔl lə ɡwɛn]; нар. 1 березня 1964 року, Панкран, Франція) — французький футбольний тренер і колишній футболіст. Останнім місцем роботи був турецький «Бурсаспор».

Ле Гуен провів вдалу тренерську кар'єру у Франції. Найбільш він запам'ятався під час роботи в «Ліоні», з яким він виграв тричі поспіль Лігу 1. Під час ігрової кар'єри найуспішнішими були виступи за «Нант» і «Парі Сен-Жермен».

Ігрова кар'єра

Клуби

Під час своєї ігрової кар'єри Ле Гуен грав за «Брест» шість років, за «Нант» два роки та сім років у столичному «Парі Сен-Жермен», з яким він виграв Кубок Кубків 1996 року.

Збірна

На міжнародному рівні Ле Гуен зіграв сімнадцять матчів за збірну Франції, з якою грав на чемпіонаті світу 1994 року. Поль закінчив кар'єру в збірній 21 травня 1998 року в товариському матчі проти Камеруну, який закінчився нічиєю 1:1.

Тренерська кар'єра

«Ренн»

За час роботи в «Ренні» з 1998 по 2001 роки Ле Гуен підписав декількох невідомих футболістів, які під його керівництвом стали талановитими футболістами. 2001 року після вильоту команди з Ліги 1 Ле Гуен пішов у відставку.

«Олімпік» (Ліон)

Ле Гуен замінив Жака Сантіні на посту тренера ліонського «Олімпіка» 2002 року. З перших дев'яти ігор команда виграла лише три, але в підсумку «Ліон» виграв чемпіонство тричі поспіль та дійшов до чвертьфіналу Ліги чемпіонів. 9 травня 2005 року Поль пішов у відставку, а наступного дня клуб виграв четверте поспіль чемпіонство. Замість Ле Гуена тренером «Олімпіка» став Жерар Ульє ^[1].

«Рейнджерс»

11 березня 2006 року Ле Гуен підписав трирічний контракт з шотландським клубом «Рейнджерс» ^[2]^[3]. Початок роботи для француза був не дуже вдалим: з перших десяти ігор у чемпіонаті команда виграла дві, шість зіграла внічию та два матчі програла ^[4].

8 листопада «Рейнджерс» були вибиті з кубка ліги вже в чвертьфіналі турніру ^[5]. 4 січня 2007 року було оголошено, що Ле Гуен покинув клуб за обопільною згодою ^[6].

«Парі Сен-Жермен»

15 січня 2007 року Ле Гуен став головним тренером столичного «Парі Сен-Жермен». До кінця сезону команда покинула зону вильоту з першості ^[7]. У наступному сезоні «ПСЖ» знову опинився в кінці турнірної таблиці, але в той же час було виграно кубок Ліги, що гарантувало команді участь у Кубку УЄФА на сезон 2008-2009. У травні 2009 року парижани оголосили, що вони не пропонують Ле Ґуену продовжувати контракт ^[8].

Збірна Камеруну

У липні 2009 року Поль очолив збірну Камеруну, підписавши контракт строком на п'ять місяців ^[9]. Ле Гуен допоміг збірній вийти до фінальної частини чемпіонату світу 2010 року в ПАР ^[10]. Але на самому турнірі збірна Камеруну стала першою командою, що вибула з турніру. 24 червня 2010 року француз оголосив про свою відставку ^[11].

Збірна Оману

Після відхилених пропозицій клубів Ліги 1 наприкінці сезону 2010-2011, 11 червня 2011 року, Ле Гуен став тренером збірної Оману ^[12]. Вивів команду до фінальної частини Кубка Азії з футболу 2015, де його гравці не змогли подолати груповий етап, проте в очній грі останнього туру здолали інших невдах групи А, збірну Кувейту.

Був звільнений з посади 19 листопада 2015 року після невдалого старту Оману у відбірковому раунді чемпіонату світу 2018 року.

Подальша робота

Протягом 2017–2018 років працював у Туреччині, де очолював тренерський штаб команди «Бурсаспор».

Досягнення

Як гравець

Чемпіон Франції (1):

«Парі Сен-Жермен»: 1993-94

Володар Кубка Франції (3):

«Парі Сен-Жермен»: 1992-93, 1994-95, 1997-98

Володар Кубка французької ліги (2):

«Парі Сен-Жермен»: 1994-95, 1997-98

Володар Суперкубка Франції (1):

«Парі Сен-Жермен»: 1995

Переможець Кубка володарів кубків (1):

«Парі Сен-Жермен»: 1995-96

Чемпіон світу (1):

Франція: 1998

Чемпіон Європи (1):

Франція: 2000

Як тренер

Чемпіон Франції (3):

«Ліон»: 2003, 2004, 2005

Володар Суперкубка Франції (3):

«Ліон»: 2002, 2003, 2004

Володар Кубка французької ліги (1):

«Парі Сен-Жермен»: 2007-08

Статистика

Гравець

Сезон	Клуб	Дивізіон
1983 — 1984	Брест	1
1984 — 1985	Брест	1
1985 — 1986	Брест	1
1986 — 1987	Брест	1
1987 — 1988	Брест	1
1988 — 1989	Брест	2
1989 — 1990	Нант	1
1990 — 1991	Нант	1
1991 — 1992	Парі Сен-Жермен	1
1992 — 1993	Парі Сен-Жермен	1
1993 — 1994	Парі Сен-Жермен	1
1994- 1995	Парі Сен-Жермен	1
1995 — 1996	Парі Сен-Жермен	1
1996 — 1997	Парі Сен-Жермен	1
1997 — 1998	Парі Сен-Жермен	1

Тренер

Сезон	Клуб	Дивізіон
1998 — 1999	Ренн	1
1999 — 2000	Ренн	1
2000 — 2001	Ренн	1
2002 — 2003	Ліон	1
2003 — 2004	Ліон	1
2004 — 2005	Ліон	1
2006 — 4 січня 2007	Ренйджерс	1
15 січня 2007 — 2007	Парі Сен-Жермен	1
2007 — 2008	Парі Сен-Жермен	1
2008 — 2009	Парі Сен-Жермен	1
липень 2009 — червень 2010	Камерун
червень 2011 —листопад 2015	Оман

Примітки

↑ Жерар Ульє призначений новим тренером «Ліона» (рос.)
↑ Murray’s moonbeam vision doomed to destruction right from the outset [Архівовано 2009-05-19 у Wayback Machine.] (англ.)
↑ Rangers name Le Guen as manager. BBC News Online. 11 березня 2006. Процитовано 22 вересня 2006. (англ.)
↑ Andrew Smith (15 жовтня 2006). Rangers faithful question whether Le Guen is tackling the problem. The Scotsman. Процитовано 15 жовтня 2006. (англ.)
↑ Colin Duncan (9 листопада 2006). A Disaster Waiting To Happen. Daily Record. Процитовано 9 листопада 2006. (англ.)
↑ Le Guen and Rangers part company. BBC Sport website. 4 січня 2007. (англ.)
↑ Le Guen returns to coach at PSG. BBC Sport. 15 січня 2007. (англ.)
↑ Le Guen verlässt Paris. Transfermarkt.de. 30 січня 2009. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 6 травня 2009. (нім.)
↑ Le portail du Cameroun|Cameroon Portal. Cameroun Link. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 22 липня 2009. (фр.)
↑ Indomitable Lions roar through to record sixth finals. ESPN. 14 листопада 2009. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 4 лютого 2010. (англ.)
↑ 2010 World Cup profile: Cameroon. Sports Illustrated. 21 січня 2010. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 4 лютого 2010. (англ.)
↑ Le Guen named as new Oman coach. FIFA official. 11 червня 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 16 листопада 2011. (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Paul Le Guen

[жунт-1] Жерар Ульє призначений новим тренером «Ліона» (рос.)

[2] Murray’s moonbeam vision doomed to destruction right from the outset [Архівовано 2009-05-19 у Wayback Machine.] (англ.)

[3] Rangers name Le Guen as manager. BBC News Online. 11 березня 2006. Процитовано 22 вересня 2006. (англ.)

[4] Andrew Smith (15 жовтня 2006). Rangers faithful question whether Le Guen is tackling the problem. The Scotsman. Процитовано 15 жовтня 2006. (англ.)

[5] Colin Duncan (9 листопада 2006). A Disaster Waiting To Happen. Daily Record. Процитовано 9 листопада 2006. (англ.)

[Le_Guen_departure-6] Le Guen and Rangers part company. BBC Sport website. 4 січня 2007. (англ.)

[7] Le Guen returns to coach at PSG. BBC Sport. 15 січня 2007. (англ.)

[8] Le Guen verlässt Paris. Transfermarkt.de. 30 січня 2009. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 6 травня 2009. (нім.)

[9] Le portail du Cameroun|Cameroon Portal. Cameroun Link. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 22 липня 2009. (фр.)

[10] Indomitable Lions roar through to record sixth finals. ESPN. 14 листопада 2009. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 4 лютого 2010. (англ.)

[11] 2010 World Cup profile: Cameroon. Sports Illustrated. 21 січня 2010. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 4 лютого 2010. (англ.)

[12] Le Guen named as new Oman coach. FIFA official. 11 червня 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 16 листопада 2011. (англ.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]